Українські науковці підрахували обсяги кореневих решток, які залишають у ґрунті різні культури – SuperAgronom
Родючість ґрунту в сівозміні залежить, зокрема, від надходження рослинних решток, які є енергетичним матеріалом для ґрунтової мікрофлори, визначають біогенність ґрунтів і вміст у них гумусу. Під час їх мінералізації у ґрунт повертається значна частина азоту, фосфору, калію, використаних рослинами з добрив і ґрунту.
Про це зазначають науковці Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН у своїх рекомендаціях з особливостей технології вирощування озимих зернових під урожай 2023 року.
При чому, кажуть науковці, багаторічні й однорічні культури сівозмін залишають у ґрунті неоднакову кількість кореневих і пожнивних решток.
Як показали результати досліджень, проведених в Інституті СГКР, найбільша кількість кореневих решток залишається в ґрунті після збирання конюшини лучної (8,06–8,40 т/га) сухої речовини.
Дещо менше залишають зернові культури: кукурудза на зерно — 66,0–66,8; пшениця озима — 5,25-6,16; овес — 4,52-4,48; ячмінь — 3,62-4,31 т/га.
А найменше — просапні: 2,77–2,95 т/га.
Загальна кількість рослинних решток, які накопичувалися в різних видах сівозмін, істотно різнилася від 23,45 до 12,49 т/га або 5,86–3,70 т/га з розрахунку на 1 га сівозмінної площі. За цими показниками перевагу мають зерно-кормові сівозміни, за наявності у їх складі багаторічних бобових трав, найменше нагромадження решток відбувається у зерно-просапних сівозмінах.