За вирощування кукурудзи в монокультурі зростає ризик ураження летючою сажкою – AgroTimes

Масове ураження летючою сажкою посівів кукурудзи спостерігається за таких умов: пізніх термінів сівби, теплої весни, підвищеної температури та помірної вологості ґрунту в період проростання зерна, спекотного літа й особливо – за порушення сівозмін унаслідок накопичення інфекції в ґрунті, пише журнал The Ukrainian Farmer.

На полях, де кукурудза вирощується беззмінно, кількість уражених рослин досягає 15% і більше, тоді як на полях із рекомендованою тривалістю ротації культур ступінь ураження економічно невідчутний.

Теліоспори можуть зберігати життєздатність в ґрунті впродовж кількох (3-8) років, що слід ураховувати, коли складають план сівозмін. Найкраще спори виживають в орному шарі на глибині 20-30 см.

Недобір урожаю зерна за сильного розвитку хвороби може становити 15-20% унаслідок ураження качанів, а також через приховані втрати, що пов’язані із загибеллю окремих паростків, низькорослістю рослин і недорозвиненістю качанів.

Раніше повідомлялося, як обмежити шкідливу дію збудника летючої сажки кукурудзи.