Вирощування сої без удобрення — польський фермер поділився досвідом – SuperAgronom
Фермерське господарство у гміні Крамськ (північно-західна Польща) вирощує сою без застосування добрив. Farmer.pl висвітлив деталі технології вирощування сої в цьому господарстві та про результати, отримані в умовах 2022 року.
Попередником для сої було озиме тритикале. На більшість площ господарство застосовує прямий посів, але через поломку комбайна під час збирання тритикале рештки не подрібнили належним чином і стерню довелося обробляти дисковою бороною.
А ще на невеликій дослідній ділянці сою висівали безпосередньо в мульчу живого ярого ріпаку без механічного обробітку.
Сорт сої Амбелла (рання група 0000) посіяли 6 травня. Хоча для використовували сертифікований посівмат, інокулований виробником, повторно провели обробку інокулянтом безпосередньо перед сівбою. Посушлива весна в цьому місці та тривалий бездощовий період після сівби сої істотно перешкоджали проростанню та сходам рослин.
Як вид бобових, соя значною мірою самозабезпечується з точки зору потреби в азоті. Часто виробники сої успішно відмовляються від удобрення фосфором і калієм. У зв’язку з високими цінами на мінеральні добрива господарство також обрало такий вихід.
Однак від вапнування не відмовилися, оскільки оптимальний рН є вирішальним при вирощуванні сої. Протягом вегетаційного періоду невелика зміна кольору на листках сої вказувала на дефіцит поживних речовин, але вони були неспецифічними і їх важко ідентифікувати.
Гербіцидний захист був обмежений 2 обробками. Першу з них проводили гербіцидом суцільної дії після сівби та до появи сходів сої. У другу обробку, проведену в фазу першого трійчастого листка, використовували комбінацію бентазону та імазамоксу. Ефект від гербіцидних обробок був дуже добрим і зберігався до фази цвітіння сої, коли з’явилася повторна забур’яненість посівів. Райграсу гібридного, який вирощували на цій ділянці на насіння близько 5 років тому, було найбільше — звідси висновок, що гербіцидній стратегії не вистачало сильного «удару» з грамініцидом.
Фітосанітарний стан сої протягом вегетації був дуже добрим, але загроза шкідників була неминучою. На початкових етапах розвитку рослини на посівах годувалися голуби, а пізніше олені та зайці.
Стадії розвитку, придатної для збирання, рослини в посіві досягли раніше, але у вересні на сході регіону випало багато опадів, тому вологість зерна була надмірною. Через відсутність відповідної техніки, тобто рекомендованої для збирання сої флекс-жатки, не вдалося уникнути втрат під час збирання. Переважна більшість бобів нижнього ряду залишилася в полі.
Урожайність сої з описаної ділянки становила близько 2,2-2,4 т/га за вологості 14,8%. Важкий, сухий початок і липнева спека мали негативний вплив, але решта періоду вегетації була відносно сприятливою для рослин.
Видання додає, що сою в даному місці вирощували в не кращих умовах — на ґрунтах середньої якості (клас IVa та IVb) й без мінеральних добрив. Цей результат можна вважати задовільним при незначних інвестиціях у вирощування та захист.