Розвиток ягідництва не зупинить ніяка війна – фермер із Київщини – SEEDS
Анатолій Соболєв – фермер із Київщини з трирічним стажем. До своєї нової професії «фермерство» він пройшов довгий шлях. За його плечима – 12 років роботи в науково-дослідному інституті, він кандидат технічних наук. Після цього працював директором у низці компаній. Коли в двері постукала пенсія, зрозумів, що двері їй відкривати ще не час і вирішив зайнятися чимось новим. Була умова: справа має бути корисною, цікавою і прибутковою водночас. Вибір впав на ягідництво, а саме: на вирощування лохини. Каже, що ягода ця і смачна, і корисна, пише SEEDS.
Історію Анатолія Соболєва опублікували на сайті Міністерства аграрної політики та продовольства України.
Варто зазначити, що Анатолій Миколайович вважає агросектор найперспективнішою сферою для розвитку бізнесу в Україні. На його думку, саме сільське господарство може вивести нашу країну на новий рівень.
«Чотири роки тому на виставці з ягідництва в Нідерландах Україна була представлена маленьким куточком. Зате в останні роки, ті ж голландці вже приїжджають до нас, на наші заходи. Такі темпи розвитку ми задали цій галузі. І, найголовніше, що цей розвиток не зупинить ніяка війна», – вважає Анатолій.
Хоча його власний бізнес від війни, на жаль, дуже постраждав. Його господарство «МІ-АГРО» площею в 6,5 га розташоване в Бучанському районі – якраз там, де відбувалися бойові дії.
«Я в грудні 2021 року вирішив, що буду розширювати свою ділянку. У 2020 році посадив 10 тисяч саджанців лохини на 4 га, хотів їх посадити й на решті землі. Підготував усі матеріали, але, на жаль, усе вщент згоріло. Якраз на моєму полі стояла військова техніка. Друзі казали, щоб кидав це діло, все згоріло, зараз війна, не час. А я відповідав: «Той що, я ж маю стратегію». І тут якраз урядова грантова програма вчасно підвернулася, став її учасником. Маю можливість компенсувати втрачене. Орієнтуюся лише на внутрішній ринок. Не біжу за збільшенням площ, а в першу чергу хочу виростити якісну ягоду, щоб і для громади добре було. Розумію, що для когось може зараз і не час такими справами займатися. Але повірте, лякаються ті, хто багато розрахунків роблять, а працюють мало», – переконаний фермер.
Анатолію Миколайовичу допомагає у його фермерських справах дружина Наталя. Раніше вона працювала топ-менеджером у фінансових компаніях, зараз – також на пенсії.
«Дуже підходяща кандидатура для моєї справи», – жартома каже він.
Учасником сімейного проекту є і його син Ігор.
А от своє підприємство Анатолій назвав на честь своїх онуків Мії та Матвійка. Мріє про те, що колись передасть свою справу дітям та онукам.
«У нас така хороша земля. Треба працювати на ній та піднімати Україну», – додає Анатолій.