Для експорту лохини радять концентруватися на пізніх сортах – AgroTimes
Щоб бути конкурентному на європейському ринку, українським виробникам, окрім Закарпаття та Півдня України, варто орієнтуватися на вирощування пізніх сортів лохини, смак яких буде кращим, ніж у польських та білоруських виробників.
Про це в інтерв’ю на AgroTimes розповів Олег Базюк, директор розсадницького господарства «Долина-Агро».
«Ємність нашого внутрішнього ринку для лохини поки що дуже велика. Зрозуміло, що цього року через війну цей показник значно зменшився. Одночасно й велика конкуренція на світовому ягідному ринку. Грузія виходить зі своїми ягодами вже в травні, Сербія має комфортну зону з пропозицією ягоди вже на початку червня. Ніша України (крім Закарпаття та Півдня України) у такому разі це середньопізні та пізні сорти. Наші пізні сорти отримують більше сонячної енергії у порівнянні з Польщею і тому мають конкурентну перевагу у смаку ягоди. Білорусь пізні сорти також не може виростити», – аргументував він.
Спеціаліст поділився досвідом вирощування середніх та пізніх сортів.
«Із середніх сортів у нас найбільш перевірені Блюголд та Блюкроп, – сказав Олег Базюк. – Добре себе показує Драйпер, хоча є мінус — понижена врожайність, але ягода преміумякості: тверда, смачна. Йому краще, де немає морозів, на Балканах, у Нідерландах. Для Одещини, Вінниччини, Чернівецької та Львівської областей я раджу сорт Сієрра — доволі смачна ягода, навіть нестигла вона вже солодка. Із середніх сортів на піщаних ґрунтах добре себе показує Чандлер. Це більше десертна ягода, і не дуже підходить для тривалого зберігання. На Волині добре себе показує Нельсон, який потребує багато поливу. З новіших сортів я признаю Ліберті, але він не витримує пізніх весняних заморозків, а у південних регіонах може давати дрібну ягоду. Щоб цього не сталося, треба давати полив по листу та ягоді мікросплінклерами перед збором. Ліберті добре зберігається у холодильнику до 1,5 місяця. Це важливо, коли просіла ціна, і треба притримати ягоду. З пізніх сортів я поки що не бачу в нас заміни Еліоту. Це сорт кисліший за інші, і його треба трохи більше потримати на кущі, щоб він набув цукристості. Він достигає, як правило, на кінець серпня — початок вересня, але тоді починаються холодні ранки, роса, дощі, і цю ягоду вже важче збирати, якщо ти не маєш накриття на плантації».