Експерт назвав можливі варіанти етапів підготовки ґрунту до сівби ріпаку – SuperAgronom

Підготовка ґрунту під озимий ріпак — найважливіший захід у технології вирощування культури, що має забезпечити осідання ґрунту після оранки, збереження вологи, вирівнювання верхнього шару з дрібногрудкуватою структурою, ефективний контроль бур’янів.

Про це йдеться у статті «Технологія вирощування озимого ріпаку: підготовка та сівба» на SuperAgronom.com.

Як зазначено у статті, у зв’язку з тим, що ріпак має стрижневу кореневу систему, найкращою для основного обробітку вважається оранка на глибину 22-25 см. Оранку можна замінити дискуванням дискаторами або важкими дисковими боронами на 20-22 см. Перед оранкою або дискуванням бажано провести лущення стерні дисковими знаряддями для закриття вологи в стислі строки після збирання попередника, але часто з метою економії коштів відразу після збирання озимої пшениці без лущення стерні проводять оранку з боронуванням чи коткуванням.

Солома не має створювати проблем під час сівби та наступних операціій, як у випадку після оранки, так і за безвідвальної системи обробітку ґрунту. Важливо основний обробіток проводити за 3-4 тижні до передпосівного. Це сприяє осіданню ґрунту та створенню необхідної структури для орного шару.

Одна з головних умов для вирощування озимого ріпаку полягає в ретельному передпосівному обробітку ґрунту. Через 20-25 днів після оранки проводять передпосівний обробіток ґрунту (культивацію) на 3-5 см для формування дрібногрудкуватої структури (діаметр грудочок не більше 3 см, глибина борозен — 2 см), насіннєвого ложа та збереження вологи у ґрунті.

Застосування дрібного обробітку ґрунту або сівби по стерні (нульовий обробіток) не забезпечує доброго розвитку кореневої системи ріпаку. Коренева система формується у верхніх шарах ґрунту. Вона швидше реагує на нестачу вологи, оскільки не засвоює води з глибших шарів ґрунту. Сівба за мінімальними технологіями можлива у випадку застосування на ґрунтах з легким або середнім механічним складом, але з обов’язковим ґрунтопоглибленням у сівозміні один раз на 3-5 років.

Традиційний обробіток має включати:

1. лущення або дискування стерні;
2. внесення добрив;
3. оранку на 22-25 см з одночасним коткуванням чи боронуванням (не пізніше ніж за 2-3 тижні до сівби);
4. передпосівну культивацію;
5. прикочування до сівби;
6. прикочування після сівби.

За мінімального обробітку ґрунту:

1. дискування в два сліди;
2. внесення добрив;
3. культивацію або обробіток комбінованим агрегатом;
4. прикочування після сівби.

Зазначається, що можливий і такий варіант підготовки ґрунту:

1. дискування 10-12 см і внесення добрив;
2. оранка 28-30 см або глибоке рихлення 32-35 см;
3. культивація ТopDown 12-15 см;
4. передпосівна культивація 2-3 см;
5. сівба 2-3 см;
6. коткування;
7. внесення ґрунтового гербіциду.

Оптимальна глибина сівби становить 2-3 см при традиційному обробітку та 3-4 см — при мульчуванні.