Із розвитком цифрових технологій зріс ризик кібератак у агровиробництві – AgroTimes
Сьогодні ключовими цифровими трендами в агросекторі є розвиток сфери Інтернету речей (IoT), штучного інтелекту та роботизація. Разом з тим зростає ризик кібератак на місце зберігання усіх цифрових даних (сервери чи хмарні сховища).
Про це зазначила член Комітету з розвитку сфери штучного інтелекту Міністерства цифрової трансформації України Ірина Кравець під час Всеукраїнського практичного форуму Digital Farming.
У сучасному агровиробництві є чимало елементів IoT-платформи:
- електронні мапи полів;
- датчики на техніці;
- електронні вагові контролери на елеваторі, вологоміри;
- електронні АЗС;
- RFID картки та зчитувачі: автоматична ідентифікація водія й ТЗ;
- BLE-мітки причіпного устаткування;
- система «свій-чужий» для комбайна та зерновоза;
- метеостанції;
- дрони/супутники.
Відтак, виникає необхідність захистити всі дані, що надає така техніка, особливо зважаючи на той факт, що приріст кібер-злочинності склав 500% за останні 6 місяців.
Хтось може вкрасти урожай, просто зламавши сервер і спотворивши дані. Також злочинці можуть створити зовсім іншу віртуальну реальність на екрані комп’ютера з комбайнами, зерновозами, тощо. Крім того, можна встановити інший «ворожий» датчик, що керуватиметься хакером.
Ірина Кравець наводить три видимі рішення для кібербезпеки в агровиробництві:
- Не покладатися виключно на служби віддаленого моніторингу замість фізичних перевірок, коли це можливо.
- Проводити періодичні та ретельні інвентаризації розгорнутих налаштувань ІоТ, щоб гарантувати, що нові й раніше невідомі пристрої не були розгорнуті.
- Використовувати штучний інтелект для виявлення аномальних тенденцій даних, що будуть представлені реальному аналітикові до уваги.
Нагадаємо, Мінагро анонсувало запуск Державного аграрного реєстру.