Карликова сажка пшениці: шляхи зараження, боротьба, профілактичні заходи — AgroPortal.ua
Озима пшениця є однією з головних продовольчих культур, яка домінує в структурі посівних площ України. Серед чинників формування високих врожаїв провідне місце посідає захист рослин від хвороб. Особливо це актуально на тлі сучасних змін погодних умов, які складно спрогнозувати в осінньо-зимовий період.
Цьогоріч у західному регіоні України спостерігались масові спалахи зараження колосу карликовою сажкою. Тож на часі завчасно подбати про фунгіцидний захист насіння — аби захистити майбутній врожай!
Карликова сажка пшениці — захворювання, що викликається збудником Tilletia controversa Kuehn. Інфікування насіння даним збудником виявив Метью Тіллет (1755 р.).
Економічні збитки після зараження можуть досягати 50% і більше, оскільки зерно стає непридатним для використання в господарських цілях.
Шляхи зараження
Джерелом інфекції може бути заспорене насіння, ґрунт. У ґрунті спори грибка можуть зберігати свою життєздатність до 10 років. Резерваторами інфекції також можуть бути дикі злаки, які вегетують на польових дорогах, лісосмугах.
Дуже важливо — зараження насінини відбувається у фазу 2-3 листків (ВВСН 12-13). Тож якщо озима пшениця пішла у зиму в фазі сходів або шильця згідно з міжнародною класифікацією (ВВСН 00-10), карликова сажка вже гарантована, і у весняно-літній період фунгіцидні обробітки не знищать дану хворобу.
Для проростання та утворення інфекційного міцелію можлива температура вже від 0 до +5˚С, доступ повітря і тривала вологість верхнього шару ґрунту.
Профілактичні заходи
Для того, щоб уберегти свій урожай від зараження карликовою сажкою пшениці, радимо дотримуватись таких правил:
обов’язкова сертифікація посівних партій у насіннєвих лабораторіях; дотримання сівозміни;проведення своєчасного протруювання з відповідними діючими речовинами;оптимальні строки посіву залежно від ґрунтово-кліматичних умов;контроль бур’янів, що можуть бути резервацією для патогену.
Одним із дієвих фунгіцидних протруйників проти карликової сажки на озимій пшениці є препарати на основі д.р. дифеноконазол із хімічної групи триазолів.
Основні властивості дифеноконазолу:
пригнічує ріст субкутикулярного міцелію, знижує рівень спороношения патогена;не володіє побічною ретардантною дією на сходи і виключає їхню зрідженість;поглинання діючої речовини насінням і паростками відбувається поступово, фунгіцидна активність препарату стабільна протягом найбільш вразливих фаз розвитку рослин на початку вегетаційного періоду;за використання препарату прискорюється проростання насіння на декілька діб, а сходи з’являються одночасно Після збирання врожаю та виявлення захворювання сажкою виникає запитання: чи можна використовувати заражений злак?
Спори сажки надають пшениці неприємного запаху і неприродного кольору. Ось чому з такого борошна виходить хліб, який погано пропікається, має солодкий присмак і неприємно пахне. Зерна, що були уражені сажкою, — це шкідлива домішка, яку для їжі не бажано використовувати.
Щоб позбавитися від сажки пшениці, зерно необхідно промити в мийній машині, тричі обробити щітковим апаратом. Ця процедура дозволить очистити поверхню злаку. Після цього потрібно змішати чисте і засмічене зерно. Відповідно до стандартів якості сажкового зерна у пшениці не повинно бути більше 10%.
Віктор Сонець, менеджер з агротехнологій бренду DEFENDA