Пошкоджена земля: як відновити родючість груту після бомбардувань та пожеж — AgroPortal.ua

Тисячі гектарів українських земель зазнанали бомбардувань під час повномасштабного вторгнення росії в Україну. А ще сотні тисяч гектарів окупанти спалили разом з урожаєм. Це ті пошкодження, які видно візуально, але є ще й хімічний аспект, адже кожен вибух снаряду на полі утворює вибухову хвилю і хімічне забруднення ґрунту. Для природного відновлення земельних ресурсів від окремих забруднень необхідно сотні років.

Головний агрохімік компанії AgriLab Олексій Тарасенко зазначає, що кожен вибух снаряду на полі утворює вибухову хвилю і хімічне забруднення. Наслідки вибухової хвилі — утворення вирв, ущільнення ґрунтів, знищення рослинності та загибель ґрунтової фауни. Все це спричиняє зміну гідролітичного режиму та руйнування структури ґрунту і зрештою провокує ерозію ґрунту та опустелювання.

У військовій зброї та вибухових речовинах використовуються хімічні сполуки, які не піддаються біологічному розкладанню та можуть забруднювати ґрунт і поверхневі води Фізичний вплив на ґрунти

Бомбардування, обстріли, міни, рух танків по полях. Все це має різний вплив на ґрунт.

Будівництво окопів і ровів для зупинки наступальних операцій змінює фізичні характеристики рельєфу і гідрологічну поведінку системи поверхневих і підземних вод. Внаслідок обстрілів і бомбардувань утворюються кратери і змішуються ґрунтові горизонти. Як наслідок — зміна ландшафтів і рельєфу. Застосування протитанкових і протипіхотних мін порушує структуру ґрунту. Окрім того, на полях залишаються металеві фрагменти і вибухові речовини.Маневри військової техніки на полі ущільнюють ґрунт, змінюючи його гідравлічні властивості. Все це робить поля більш вразливими до ерозії. Пожежі спричиняють вигорання родючого шару і знищення корисної мікрофлори, порушення водного балансу і знову ж таки ерозію ґрунту.Поля під колесами танків

Танки, БТР залишили свої сліди на багатьох українських полях. В компанії AgriLab, яка займається аналізом ґрунтів і точним землеробством, почали вивчати світовий досвід відновлення ґрунтів після воєнних конфліктів, щоб розробити алгоритм дій для України.

«Вимірювання впливу військової техніки на ґрунт проводили у США, де порівняли вплив техніки на пилуватих суглинках і пилуватоважкосуглинкових ґрунтах. Для цього використали гусеничний танк М1А1 вагою 57,2 т, шириною гусениці 63,5 см та швидкістю руху 8 км/год. Пилуваті суглинки зазнавали більше негативного впливу від руху техніки. В Україні пилуваті суглинки зустрічаються переважно в північних регіонах — Чернігівщина, Київщина, Сумщина, а важкосуглинкові ґрунти переважають на Харківщині, Запоріжчині, Миколаївщині. Хоча такий поділ умовний, оскільки навіть у межах одного поля може бути декілька ґрунтових відмін», — розповідає Олексій Тарасенко.

Фахівці AgriLab розробили план дій для ділянок, де проходила важка військова техніка:Розмінування території.Оцифрування ділянок за допомогою супутникового/БПЛА/наземного моніторингу з прив’язкою до системи координат.Вимірювання пенетрометром ступеня та глибини ущільнення.Прийняття рішення щодо обробітку ґрунту для боротьби з ущільненням. Очевидно, що після війни багатьом полям знадобиться глибоке розпушування. План дій для ділянок полів, пошкоджених внаслідок риття окопів, бліндажів тощо:Розмінування території.Оцифрування ділянок за допомогою супутникового/БПЛА/наземного моніторингу з прив’язкою до системи координат.Видалення із вказаних об’єктів «неґрунтової» природи: дерев’яних, металевих та інших.Закопування. Важливо зауважити, що порядок шарів ґрунту має бути близьким до непошкоджених ділянок, а верхній шар (20-30 см) — найбільш родючим. Якщо засипати в хаотичному порядку, то така ділянка буде низькопродуктивною для сільгоспкультур, а її відновлення потребуватиме додаткових заходів (внесення органічних добрив, меліорантів, фітомеліорації тощо). Хімічне забруднення

Кожна війна чи навіть військові навчання залишають «хімічий слід» на ґрунті. За всю світову історію місцем із найбільшим забрудненням ґрунту через воєнні дії була Франція. Після Першої світової війни тут велику територію, відому як «Зона Руж», оголосили непридатною для використання через забруднення ґрунту важкими металами та хімічними речовинами.

Значне забруднення ґрунту також було в Іспанії у 1939 році та під час військових навчань у США в 2011-му. На жаль, Україна може очолити цей список, адже площі, охоплені воєнними діями, — величезні. А росіяни не гребують застосуванням заборонених видів зброї.

Забруднення вибуховими речовинами

Декілька років тому міжнародна організація «Екологія-Право-Людина» провела дослідження стосовно впливу воєнних дій на довкілля на сході України, а саме в Амвросіївському та Шахтарському районах Донецької області.

За допомогою супутникових знімків було ідентифіковано розмір та кількість воронок, тип снаряду, розрив якого призвів до утворення воронки, а також оцінено масштаби руйнувань ґрунтового покриву і підрахувано збитки, нанесені державі.

«Дослідникам вдалося порахувати, що на території, площею 225 км2 розриви снарядів призвели до утворення 15505 воронок. У місцях великої щільності воронок були змішані шари ґрунтів, підстилаюча порода, а також безліч уламків чавуну. Окрім цього, в довкілля потрапили тонни токсичних речовин, що утворилися під час детонації. За їхніми підрахунками, на цій території розсіяно не менше ніж 392 тонни металевих уламків. Через це поля непридатні для сільськогосподарського використання», — говорить Олексій Тарасенко.

До того ж у довкілля потрапили продукти окиснення від мінімум 58 т вибухових речовин, а також 70 т оксиду алюмінію, що утворилися в результаті окиснення порошкоподібного алюмінію, який використовується разом із тротилом у якості вибухової речовини.

Металеві уламки також є небезпечними для довкілля. Для виробництва оболонки боєприпасів зазвичай використовують чавун із домішками сірки та міді. Мідь — важкий метал, і деякі її сполуки можуть бути токсичними та впливати на функціонування живих організмів.

Якщо один снаряд 122 мм утворює від 1600 до 2350 уламків, то 2775 таких снарядів спричинять утворення від 4,44 млн до 6,5 млн уламків. І це тільки снаряди установки «Град». Тобто хімічні речовини, що потрапили у ґрунт, дуже розпорошені, а це сприяє їх швидкому розповсюдженню, зокрема потраплянню у ґрунтові та поверхневі води.

Об’єм вивернутого ґрунту від розривів снарядів

Згідно того ж таки дослідження, в результаті розриву 15505 снарядів було вивернуто як мінімум 91407,36 м3 ґрунту.  Для розуміння — одна фура вміщує 8–9 м3 ґрунту. Тобто можна сказати, що біля Савур-Могили було вивернуто близько 11425–10156 вантажних машин.

Проводити на таких територіях рекультивацію буде дуже складно. І йдеться не лише про те, що для вирівнювання ландшафту треба закопати назад величезну кількість ґрунту. Але й про очищення від хімічних речовин та уламків металевої оболонки снарядів. При тому треба пам’ятати, що у 3% вибухових снарядів детонація не відбувається, і вони залишаються нерозірваними.

Тобто якщо 15505 воронок — це лише 97%, то в ґрунті на різній глибині залишаються ще близько 480 снарядів, які можуть вибухнути.

Тому рекультивація таких територій — це довго, дорого і небезпечно, а для природного відновлення земельних ресурсів від забруднення необхідно сотні років.

«Щодо хімічного аналізу ґрунту, проведеного на території заповідника «Крейдова флора» у межах цього ж таки дослідження, то концентрація титану у пробі ґрунту на місці розриву снаряду у 150 разів перевищувала фонові показники. Концентрація ванадію становила 100 мг/кг. Сплави на основі титану з добавками ванадію застосовують в авіаційній і ракетній техніці. Дослідники також виявили перевищення по сульфатах у 2,3 раза, рухомих формах важких металів: свинцю — 1,3 раза, кадмію — 1,5 раза. Також у с. Заквітне на місці розривів снарядів виявилось перевищення стронцію. Його концентрація становила 150 мг/кг. Вміст сульфатів у цій же пробі перевищував норму більш як у 4 рази, по кадмію — у 9 разів. На місці розривів снарядів у Донецькій області було зафіксовано перевищення по рухомих формах важких металів, зокрема марганцю, міді, заліза, свинцю, кадмію, хрому і цинку», — зазначив Олексій Тарасенко.

Забруднення врожаю

З ґрунту важкі метали можуть потрапляти в культури, а далі — в їжу. Тому махнути рукою на аналіз ґрунту і обробляти поля — не вийде. Інакше продукцію просто відмовляться купувати.

Регламент Комісії (ЄС) № 1881/2006 від 19 грудня 2006 року, що встановлює максимальні рівні певних забруднюючих речовин у харчових продуктах встановлює такі допустимі норми важких металів:

капустяні овочі, листові овочі та культивовані гриби — 0,30 мг/кг сирої ваги;зернові, пшениця, рис, бобові, соя, а також  ягоди — 0,20 мг/кг;фрукти та овочі (за винятком капусти та листових), зернові, за винятком висівок, зародків, пшениці та рису — 0,10 мг/кг.

Експерти зазначають, що перед тим як засівати поля, які, можливо, мають забруднення внаслідок воєнних дій — треба обов’язково провести аналіз ґрунту.

План відновлення полів від забруднень

Вирви, спричинені розривами снарядів від різної військової техніки, відрізняються розмірами та глибиною, що залежить від потужності бойового заряду. За спостереженнями науковців ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» НААН, у Харківській області розміри одного влучання коливаються від 346 м² (від авіабомби) до 3,5 м² (від артилерійських снарядів та снарядів реактивних систем залпового вогню).

Рекультивація таких ґрунтів з метою повернення їх у сільськогосподарське виробництво, після обстеження та розмінування, здійснюється шляхом механічного загортання скребками бульдозерів та грейдерів без урахування внутрішньої будови ґрунту та генетичних горизонтів, тобто проводиться груба рекультивація. Відтворення родючості ґрунту після грубої рекультивації в місцях руйнації прогнозовано буде відбуватися десятки років залежно від площі руйнації та потребуватиме значних фінансових вкладень, без яких вирощування сталих та якісних врожаїв сільськогосподарських культур буде проблематичним.

Фахівці AgriLab пропонують окремі алгоритми для полів з різними ступенями і причинами пошкоджень. Однак перший крок в усіх випадках однаковий — розмінування.

Відновлення ґрунтів способом вирощування міскантусу

У ННЦ «Інститут ґрунтознавства та агрохімії імені О.Н. Соколовського» НААН розробили шляхи фітомеліорації та ремедіації деградованих ґрунтів способом вирощування такої енергетичної культури як міскантус гігантський.

За словами науковців, ця посухостійка енергетична культура на ґрунтах Лісостепу України не потребує щорічної оранки протягом 25-28 років, зростає за відсутності використання засобів захисту рослин, а також без застосування добрив та здатна забезпечити відносно дешевою енергетичною сировиною в обсязі 17-25 т/га сухої маси вже на третій рік вирощування.

Саме це є дуже важливим із забезпечення енергетичною сировиною окремих територіальних громад та є одним із шляхів розвитку зеленої енергетики для досягнення енергетичної незалежності держави.

Крім того, ця енергетична культура секвеструє значну кількість вуглецю у потужній кореневій системі, частка якої поступово перетворюється на гумус, тобто покращує ґрунтові властивості та біорізноманіття та проявляє потужну лікувальну здатність, що забезпечує відтворення родючості ґрунту.

Отже вирощування міскантусу гігантського на грубо рекультивованих ґрунтах сприяє отриманню дешевої енергетичної біосировини, відтворенню родючості ґрунтів, зменшенню розораності ґрунтів, збереженню біорізноманіття, підвищенню рівня екологічної безпеки землеробства та є доступним способом протидії змінам клімату.

Людмила Лебідь, AgroPortal.ua


Джерело http://agroportal.ua

Відповісти

Ваш email не публікується