ВАДИМ ЧАГАРОВСЬКИЙ: Рішення про відміну списку критичного імпорту – хибне – Infagro
Перед тим, як обговорювати чи потрібен список критичного імпорту, треба визначитись — що мають на увазі, говорячи про критичний імпорт.
24 лютого, у перший же день війни, Кабінет міністрів постановою №153 затвердив так званий список товарів критичного імпорту, для закупки яких дозволялося купувати валюту у період військового стану. Спілка молочних підприємств розробила пропозиції до Кабінету міністрів, де обґрунтувала, чому на період військового стану не потрібно включати до списку критичного імпорту молочні продукти. Пропозиція містила реальні розрахунки, які доводили, що обсягу виробництва сировини і потужностей молокопереробних підприємств країни достатньо для того, щоб задовольнити споживчий попит українців на молочні продукти.
Проте, на жаль, в списку критичного імпорту все ж таки було залишено одну групу молочних продуктів, а саме 0406 — сири. Це означало, що сири можна імпортувати в Україну протягом віськового стану.
Треба зазначити, що за останні три роки імпорт молочних продуктів в Україну зріс більш ніж в три рази. В грошовому вираженні у 2019 році імпорт молочних продуктів складав 170 млн доларів, а у 2021 році вже 370 млн долларів. Така експансія і стрімке зростання імпорту молочних продуктів, безумовно, негативно впливали на молочну галузь України.
В Європейському Союзі діє єдина аграрна політика, завдяки якій молочна галузь європейських країн отримує велику державну підтримку. Чого, на жаль, не було, немає і мабуть не буде у нас у період військового стану. Тому зараз виживання молочної галузі України, збереження робочих місць і обсягів виробництва — це ті головні цілі, які повинні ставити перед собою наші державні діячі, які мають захищати вітчизняний ринок.
Чому для нас було несподіванкою, коли при формуванні списку критичного імпорту Кабінет міністрів залишив там групу сирів? А тому, що динаміка імпорту сирів в Україну в останні роки зовсім невтішна для вітчиняних сироварів. У минулому році в Україну було імпортовано всіх видів сирів 56 тис. т. При цьому вироблено було твердих сирів 64 тис. т, а всіх сирів разом 180 тис. т. Тобто, фактично, зараз вже майже 30% вітчизняного ринку це імпортні сири. Аналізуючи співвідношення імпорт/виробництво, бачимо високу частку імпорту і в окремих категоріях сиру: свіжого кисломолочного сиру було вироблено 85 тис. т, а імпорт був майже 12 тис. т, плавлених сирів було вироблено 28 тис. т, а імпортовано біля 6 тис. т, витриманих та інших сирів було вироблено біля 70 тис. т, а імпорт склав більше 30 тис. т.
Чому СМПУ наполягала на тому, щоб всі молочні продукти було виключено зі списку критичного імпорту? Хочу наголосити ще раз: обсягів виробництва сирого молока і потужностей переробки в Україні достатньо, щоб забезпечити наших українських споживачів молочною продукцією. Відміна списку критичного імпорту, яка відбулася нещодавно, призведе до зростання імпорту в Україну і наші виробники молочної продукції будуть знову поставлені в нерівні умови з виробниками в європейських країнах.
Якщо проаналізувати імпорт молочних продуктів у 2022 році, можна сказати, що у перші два місяці імпорт сирів утримувався на рівні майже тих самих показників, що й у 2021 році. За січень-лютий було імпортовано майже 9 тис. т сирів. Скорочення імпорту відбулося тільки в березні (890 т). Якщо говорити про перше півріччя, то у червні імпорт сиру відновився до показників довоєнного періоду. Наприклад, сиру було імпортовано біля 4 тис. т. Це становить велику небезпеку для молочної галузі.
У мене питання до тих, хто приймав постанову про відміну списку критичного імпорту: невже валюту зараз треба витрачати на закупівлю продукції, яку може забезпечити українська харчова галузь? Я можу говорити не тільки про молочну, але й про всю харчову переробну галузь. Мені здається, що валюта зараз необхідна для закупівлі зброї. Саме це зараз важливо. А забезпечення харчовими продуктами, підтримка продовольчої безпеки на внутрішньому ринку України — це те, що можуть забезпечити вітчизняні переробні підприємства, в тому числі і молочні.
Тому ми в СМПУ вважаємо, що рішення про відміну списку критичного імпорту — хибне.