Кошти чи зерно: що отримають власники паїв? — AgroPortal.ua
Сільгоспвиробники збирають урожай, і надходить час розрахунку з власниками паїв за орендовану землю. У надважкий період, коли аграрії ледь знаходять гроші для закриття мінімальних виробничих потреб, вишукати кошти для виплат складно, тому на ринку все частіше почали говорити про можливість оплати зерном.
У нинішній ситуації у селян велика потреба в грошах, і далеко не в усіх є домашнє господарство, для якого потрібно зерно. До того ж для пенсіонерів та малозабезпечених родин земля є важливим джерелом надходжень.
Звісно, в кожному регіоні по-різному, але на думку генерального директора компанії ІМК Алекса Ліссітси, ситуація, в якій зараз опинилися українські аграрії, — коли немає реалізації зернових через заблоковані порти, а ціни на внутрішньому ринку низькі — призведе частково до повернення у 90-ті роки, до розрахунків бартером.
«За оренду земельних ділянок розраховуватимуться в натуральному вигляді. Я не виключаю, що восени і виплати заробітної плати можуть здійснюватися таким же чином», — зазначає Алекс Ліссітса.
Підхід до виплат у кожного свій
Власники паїв на Вінниччині повідомляють, що агрохолдинг, який обробляє там землю, дає за 2 га паю 1600 т зерном, але зерно оцінює в 7 тис. грн/т, фермери дають 12-14 тис. грн за пай.
На Полтавщині фермерські господарства платять за пай 11,5 тис. грн, додаючи решту ще зерном чи борошном. На Хмельниччині — 2 т зерном або 10 тис. грн готівкою.
В компанії Agricom Group, яка орендує землі в Житомирській та Чернігівській областях, зазначають, що рішення щодо оплати оренди паїв ще не прийняли, чекають вересень-жовтень. Але з огляду на кризу з фінансами та цінами також розглядають виплату продукцією.
За оплати натурою вартість товару має рахуватися за ринковими цінами на момент розрахунку
В ЮФ «Василь Кісіль і Партнери» наголошують, що розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Тобто, по-перше — за ринковими цінами, по-друге — за ринковими цінами на дату внесення орендної плати, тобто коли орендар розраховується з власником паю, а не на будь-яку іншу дату (дату укладення договору чи, наприклад, станом на 1 січня року, в якому проводиться виплата).
«Наприклад, якщо за ціни 6 тис. грн за тонну зерна фермер повинен дати власнику паю 1 т зерна за кожен гектар землі, то якщо на дату внесення орендної плати ціна на зерно впаде, наприклад, до 4,5 тис. грн/т, то фермер повинен буде дати власнику паю вже 1,5 т зерна за кожен гектар орендованої землі», — пояснює Олег Качмар.
Чи має право сільгоспвиробник у період воєнного стану автоматично без попередження власника паю продовжувати договір оренди?
Юристи пояснюють, що законодавець самостійно вирішив, як бути з тими договорами (користування земельними ділянками сільськогосподарського призначення), за якими строк користування земельними ділянками закінчився після 24 лютого. Так, згідно зі змінами, які внесені до Земельного кодексу, встановлено, що усі договори користування земельними ділянками сільгосппризначення (оренди, суборенди, емфітевзису, суперфіцію, сервітуту), строк користування якими закінчився після введення воєнного стану, вважаються поновленими на один рік без волевиявлення сторін відповідних договорів і без внесення відомостей про поновлення договору до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Тобто, хочете ви цього чи ні, ваш договір є поновленим (продовженим) ще на один рік. Про це фермер навіть не повинен повідомляти чи попереджати власника паю. Хоча, звісно, може проінформувати його про такі зміни в законі. Причому ці зміни стосуються як договорів користування земельними ділянками державної і комунальної, так і договорів користування земельними ділянками приватної власності, укладеними між власниками земельних ділянок (паїв) та фермерами, сільгосппідприємствами.
«Є лише один нюанс: у законі досить чітко вказано, що поновленими вважаються всі договори, строк користування якими закінчився після введення воєнного стану, проте в законі немає прямої вказівки на зворотну дію закону в часі. Враховуючи те, що воєнний стан введено в Україні з 24 лютого, а закон, яким внесені зміни, набрав чинності з 7 квітня, не виключено, що можуть виникнути спори з приводу того, чи поширюється ця норма закону на договори, строк яких закінчився у період після введення воєнного стану, але до набрання чинності законом», — зазначає Олег Качмар
Людмила Лебідь, AgroPortal.ua