До колібактеріозу найчутливіший молодняк курей – AgroTimes

На колібактеріоз хворіє птиця всіх вікових груп та зародки. Найчутливіший до захворювання молодняк курей 1-120-денного віку, пише журнал «Наше птахівництво».

Колібактеріоз виникає через порушення строків комплектування стада, ветеринарно-санітарних норм експлуатації пташників, застосування живих вакцин і наявну в стаді хвору ешерихіозом у латентній формі птицю.

Захворювання може мати як самостійний перебіг, так і бути в асоціації з мікоплазмозом, пулорозом, пастерильозом, інфекційним бронхітом, псевдочумою, інфекційним ларинготрахеїтом, рідше зі стафілококозом, віспою, кокцидіозом, аспергильозом та аскаридозом. Загострення захворювання у курей може бути на початку несучості.

Головний шлях розповсюдження інфекції – горизонтальний, аерогенний та аліментарний. Класичне трансоваріальне передання бактерій великого значення не має. Проте вважають, що 0,5-6% яєць від здорових курей містять E. coli.

Інфікування птиці і розвиток колібактеріозу відбувається за:

• пошкодження шкіряного або слизового бар’єру;

• ран, незакритого пупкового кільця, пошкодження слизової оболонки вірусами, бактеріями, паразитами;

• порушення нормальної мікрофлори кишківника;

• порушення функції системи мононуклеарних фагоцитів (вірусні хвороби та токсикози);

• негативних чинників зовнішнього середовища (антисанітарія, погана вентиляція у приміщеннях, токсичні гази);

• використання неякісної та контамінованої патогенною або умовно-патогенною мікрофлорою питної води;

• значних, короткочасних, тих, що систематично повторюються, або довготривалих, постійних, а також одноразових, але дуже інтенсивних стресів;

• порушення технологічного режиму для певного кросу птиці;

• нестачі у раціоні поживних і біологічно активних речовин (зокрема, вітаміну А) і/або порушення їхнього біологічно обумовленого співвідношення;

• зниження місцевої та загальної резистентності.

Як повідомлялося, персонал пташників може переносити збудників кнемідокоптозу.

Довідка

Колібактеріоз – найпоширеніша бактеріальна септична хвороба сільськогосподарської птиці, що характеризується дистрофічними й некротичними змінами у внутрішніх органах, полісерозитами, зниженням продуктивності, імунологічної реактивності та високою летальністю.