Частка ріпаку в сівозміні не повинна перевищувати 25% – AgroTimes

Дотримання сівозміни істотно впливає на фітосанітарний стан ґрунту. Так, найбільшу стабільність урожайності фіксують, коли частка ріпаку в сівозміні становить до 25%, пише журнал The Ukrainian Farmer.

«Великі площі вирощування ріпаку на одному полі впливають на стан сусідніх полів: що вища щільність вирощування ріпаку, то сильнішим є тиск шкідників. Широкоротаційна сівозміна з різноманітними культурами підвищує родючість ґрунту й позитивно впливає на баланс гумусу», – зазначають фахівці компанії KWS. Що більше ґрунт наповнюється поживними рештками й органічними добривами, то різноманітнішим стає мікробіом у ньому, а це покращує його родючість.

За суворого дотримання ротації широколистих і зернових культур, а також ярих й озимих, отримуємо більше часу для проведення обробітку ґрунту та можливість обробити солому, щоб її роль як вихідного інокулянту зменшувалася. Усі ці чинники допомагають підвищувати саморегуляцію ґрунтових площ.