Як відродиться агросектор після перемоги? Вирішать інновації – Agroportal.ua

Україна за останні 20 років стала одним із ключових гравців на продовольчому ринку. Вражаючої динаміки вдалося досягти за рахунок постійного вдосконалення технологічного процесу та використання кращих світових практик, які адаптовуються до українських реалій.

В асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) порахували, що за два десятиліття завдяки застосуванню високопродуктивного насіння, мінеральних добрив, ЗЗР, новітньої техніки відбулося збільшення врожайності пшениці на рівні 50%, кукурудзи — у 2,5 рази, соняшнику — у 2,7 рази.

Світлана Литвин, аналітик УКАБ

«За останні 10 років лише використання мінеральних добрив при вирощуванні пшениці збільшилося в 2 рази, до 160 кг діючої речовини на 1 га посівних площ, кукурудзи — на 84%, до 171 кг/га, соняшнику — в 2,7 разів, до 110 кг/га».

Рекордний урожай 2021 року та очікуваний не менш вдалий цьогорічний сезон відкривав перед українськими аграріями нові перспективи. Однак військове вторгнення внесло корективи.

Мільярди втрат

Війна вдарила по найбільш слабких місцях аграрного сектору в Україні та світі. Суттєво збільшились ціни на добрива та паливо, зменшились площі сільгоспугідь, падіння експорту з України призвело до дефіциту зернових та соняшникової олії у світі, а для українських виробників — до зменшення виручки.

$4,3 млрд — саме стільки вже втратив АПК України з початку повномасштабного військового вторгнення рф. З них, констатує керівниця Центру досліджень продовольства та землекористування KSE Марія Богонос, втрати одних лише сільгоспугідь від окупації, забруднення мінами та нерозірваними боєприпасами чи прямого фізичного пошкодження складають $2,1 млрд.

За найбільш реалістичного сценарію, вважає перший заступник міністра аграрної політики та продовольства Тарас Висоцький, зважаючи на складнощі інших секторів, загальноекономічне падіння ВВП складе до 40%.

Та попри заблоковані порти, складнощі з логістикою, руйнування інфраструктури та незасіяні 25% площ по країні, розмір аграрного ВВП у розрізі української економіки зросте, каже чиновник, адже інші галузі постраждали більше.

Марія Богонос, керівниця Центру досліджень продовольства та землекористування KSE

«Криза з подібними наслідками виникає у світовій історії не вперше та не востаннє. Яким чином сільське господарство може стати менш вразливим? Потрібно продовжувати розробки інноваційних підходів та технологій».

Варто зазначити, що інновації в аграрному секторі включають у себе широкий спектр технологій, починаючи з хімічного складу ЗЗР, функціоналу сільгосптехніки, гібридів культур та тварин, і закінчуючи підходами до оптимізації використання засобів виробництва, обробітку ґрунту та використання добрив. Усі вони потребують значних інвестицій, але розвивають економічну сталість і стійкість до криз сільського господарства.

До слова, ТОП-5 міжнародних технологічних компаній по всьому світу лише у дослідження у рослинництво сумарно вкладають $10 млрд щорічно, не враховуючи відповідну інфраструктуру для проведення досліджень. У KSE переконані, що варто використовувати бази країн-партнерів для продовження впровадження та адаптації інновацій в нашій країні.

Щоденна домашня робота

Костянтин Іванюк, директор з маркетингу компанії «Сингента» в Україні

«Інновації — така річ, яку не вийде розробляти тихенько у лабораторії 50 років, а потім вийти та вирішити відразу всі проблеми. Над інноваціями потрібно працювати кожен день, розробляти, випробовувати, робити помилки, вчитися і знову розробляти та випробовувати. Тому зупинятися у цьому процесі не можна».

За його словами, розробка нових технологій — дуже витратна справа. Світові компанії, здатні розробити нові молекули у ЗЗР, можна перерахувати на пальцях. Після перемоги та відновлення експорту, вважає експерт, постане питання відновлення, навіть переродження галузі та держави в цілому. Тоді інновації матимуть вирішальне значення. Але їх не буде, якщо припинити працювати над ними сьогодні, коли важко.

Звісно, інновації — не найперше, коли в країні йдеться про фізичне виживання населення, але високоякісні ресурси під час посівної показали свою ефективність, каже операційний директор «Агро-Регіон» Володимир Кравцов. За його словами, деякі технологічні рішення настільки ефективні, що їхня окупність складає пів року-рік.

Тарас Висоцький, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства

«Ціль інноваційних технологій — знизити собівартість одиниці продукту. Можуть бути більші інвестиції на гектар, але вони дають меншу собівартість. Тобто в умовах тимчасово обмеженого фінансового ресурсу краще менше сіяти, але не економити на технологіях. Адже інші адміністративні постійні витрати залишаються».

Його підтримує заступник керівника аналітичного департаменту Dragon Capital Наталія Шпигоцька. За її словами, нарощення фізичних обсягів урожаю наразі не є основним пріоритетом для сільськогосподарських виробників в Україні. Натомість, надзвичайно актуальними є рішення, які забезпечують зниження витрат добрив, ЗЗР та палива на гектар та тонну виробленої продукції.

Про те, що зовсім відмовлятися від інновацій не варто, говорить і керівник відділу R&D ІМК Олексій Місюра.

Олексій Місюра, керівник відділу R&D ІМК

«Відсутність руху вперед — це деградація, тому наслідком відмови від інновацій у будь-якому секторі стане менша здатність до виживання у сучасному світі. Суспільство, яке відмовиться від впровадження інновацій, з високою ймовірністю деградує, та в нього з’явиться непереборне бажання напасти на сусіда з метою викрадення його більш інноваційної пральної машини»

Конвертувати зерно у гроші

Олексій Місюра розділяє інновації на три категорії: hardware, software та ЗЗР, насіння, добрива як третю.

«Умовний безпілотний трактор з Німеччини в Чернігівську область зараз ніхто не повезе на випробування. Але при цьому доступність інноваційного обладнання може зараз залежати від політики компанії, яка його постачає, — пояснює виробник. — Хтось ставить усі проєкти на паузу до закінчення бойових дій в Україні, а хтось досі готовий везти на поле свої, наприклад, сенсори листової діагностики (знову ж таки, за умови їх фізичної наявності в Україні)».

Вже зараз із аграріями зв’язуються компанії, які пропонують свої послуги з внесення ЗЗР дронами. «У пізніх фазах росту культур (коли кліренсу самохідних обприскувачів вже не вистачає для виконання роботи без істотних пошкоджень посіву) дрони можуть залишитися єдиною опцією в цьому сезоні», — вважає експерт.

З software — найлегше. Його не потрібно фізично ввозити з-за кордону. Один із прикладів — технологія диференціювання норми внесення добрив, насіння, ЗЗР. Цього року, незважаючи на бойові дії, які прокотилися частиною земель ІМК, агрохолдингу вдалося розширити її використання на площу 25 тис. га (21% від площ компанії, і це на 40% більше, ніж минулого року). Це допоможе мінімізувати або повністю нівелювати втрати від вимушеного зниження норм внесення добрив на частині полів та максимізувати прибуток там, де норми добрив не знижувались.

«Компанії, які мали потрібний рівень технологічного розвитку до війни, повною мірою користуються ним зараз для виживання! Водночас тим, хто не мав необхідного обладнання та досвіду його використання, я б радив спрямувати свої ресурси просто на виживання і обов’язково повернутися до впровадження інновацій після стабілізації ситуації в країні та своїх компаніях», — вважає Місюра.

Попри всі існуючі складнощі, катастрофи з постачанням матеріальних ресурсів опитані агровиробники не спостерігають. Та й постачальники насіння, ЗЗР та інших складових аграрного виробництва спрямовують на забезпечення ресурсами всі зусилля.

«Ми не припиняємо жоден план з упровадження нових продуктів. Також продовжують розвиток цифрові технології. На період війни ми навіть зробили вільний доступ до деяких цифрових рішень. Також продовжуємо підтримувати проєкти зі збереження біологічного різноманіття, залучення комах-запилювачів до технології, збереження родючості ґрунтів, зменшення викидів вуглецю та поліпшення технологій у плодівництві задля отримання безпечного врожаю», — коментують у компанії «Сингента».

У наступні роки «Сингента» планує вивести на український ринок ще 5 нових продуктів. Один із них — ЗЗР на основі Адепідинутм — передової діючої речовини з класу карбоксимідів (SDHI). Також компанія працює над сегментом продуктів біологічного походження — стимуляторів і засобів захисту.

У насінництві найбільш очікуваною та значущою подією нового сезону буде запуск нової технології у соняшнику під назвою AIR, що дозволить фермеру дуже гнучко планувати захист від бур’янів. Буде поповнення лінійки гібридів кукурудзи Artesian. «Технологія дозволяє отримувати сталі результати у стресових умовах та умовах нестачі вологи і вже чудово показала себе в Україні», — говорить директор з маркетингу компанії «Сингента» в Україні Костянтин Іванюк.

Чи не найбільшу роль цього сезону в підтримці агроіндустрії відіграватимуть «Фінансові рішення». «Здатність конвертувати зерно в гроші буде мати вирішальне значення у новому сезоні», — пояснили в «Сингента».

Економити не варто

Перший заступник профільного міністра Тарас Висоцький додає, що економити на інноваціях не варто, і переконаний, що аграрії не будуть цього робити.

Ті господарства, які обрали впровадження інноваційних рішень на своїх полях, зупинити цей процес «не в змозі», тому на стоп ставити їх не будуть, додає у свою чергу д.е.н., завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки» Олександр Захарчук.

І нам є куди рости. Протягом 2016-2021 рр. загальні розміри капітальних інвестицій на гектар угідь становили $70-100. А лише за умов капіталовкладень від 150 $/га можна говорити, що країна розвивається у напрямі інноваційної модернізації.


Наталія Рекуненко, AgroPortal.ua


Джерело http://agroportal.ua

Відповісти

Ваш email не публікується