Оприлюднено звіт щодо поширення шкідників і хвороб у посівах ярих культур – SuperAgronom

Фітосанітарна служба надала результати моніторингу посівів ярих культур станом на 16 червня, який опублікувала пресслужба Мінагрополітики.

У звіті зазначається, що по регіонах України у посівах гороху, сої, багаторічних трав за допорогової чисельності розвиваються і шкодять горохові зерноїд, попелиця, плодожерка, трипси, павутинний кліщ, бульбочкові довгоносики. Крім того, рослини цих культур хворіють на іржу, кореневі гнилі, пероноспороз, аскохітоз, антракноз.

Посіви цукрових буряків заселяє бурякова листкова попелиця, в крайових смугах полів 2-10% рослин (Волинська, Вінницька, Київська, Рівненська, Тернопільська, Черкаська обл.), за чисельності 5-8 екз. на кожну. Триває яйцекладка та відродження личинок звичайного бурякового довгоносика (Полтавська обл.). Також плантаціям буряків шкодять бурякові блішки, мінуючі мухи, щитоноски, гусениці лучного метелика, совок. Буряковий довгоносик-стеблоїд харчується у посівах Полтавської області за середньої чисельності 0,05 екз. на м2, ним пошкоджено 2% рослин у слабкому ступені. Подекуди в господарствах Волинської, Рівненської, Тернопільської областей на кормових та столових буряках відбувається розвиток церкоспорозу, на цукрових у Хмельницькій області — коренеїду. Фахівці нагадують, що ЕПШ листкової попелиці та мінуючих мух відповідно 10 і 30% заселених рослин і 3-5 личинок на рослину.

У посівах соняшнику продовжує розвиватися геліхризова попелиця, де в крайових смугах полів нею слабко заселено 2-40% рослин (Волинська, Дніпропетровська, Київська, Івано-Франківська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Чернівецька, Чернігівська, Черкаська обл.). Подекуди шкодять клопи сліпняки, цикадки, трипси, гусениці лучного метелика, совки (озима, гамма, бавовникова). 5-20% обстежених площ культури охоплено фомозом, пероноспорозом, септоріозом, іржею (Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Київська, Миколаївська, Одеська, Полтавська обл.).

Рослини ярого ріпаку заселяють та пошкоджують ріпаковий квіткоїд, подекуди прихованохоботники, з країв полів проходить розвиток капустяної попелиці. На озимому ріпаку харчується капустяна стручкова галиця, насіннєвий прихованохоботник, також шкодять гусениці біланів, листогризучих совок. На стручках і листках у Волинській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Київській, Одеській, Рівненській, Хмельницькій, Чернівецькій областях спостерігається прояв циліндроспоріозу, альтернаріозу, пероноспорозу, фомозу.

Скрізь в агроценозах триває літ метеликів підгризаючих (озима, оклична) та листогризучих (гамма, С-чорне, капустяна, люцернова, бавовникова, ін.) совок, відроджуються та живляться гусениці. Гідротермічний режим сприяє активній життєдіяльності лускокрилих комах, що уможливлює виникнення осередків значних пошкоджень посівів технічних, бобових, овочевих та інших культур.

 

В усіх ґрунтово-кліматичних зонах відбувається літ стеблового (кукурудзяного) метелика. Метелики відкладають яйця, відроджуються гусениці. В західних, подекуди центральних та північних областях складаються дещо сприятливіші умови для розвитку фітофага, ніж в східних та південних регіонах, де відмічаються високий температурний режим і низька вологість повітря. Для обмеження шкідливості фітофага проводять випуск трихограми на початку та під час масового відкладання яєць.

У Київській, Одеській, Полтавській областях відбувається літ чортополохівки, за 10 хв. в полі зору налічувалось 1-5 штук та відродження гусениць. Опади та висока вологість позитивно впливають на розмноження і шкодочинність слимаків, які за чисельності 0,5-1, макс. 3-6 екз. на м2, пошкодили до 8% рослин овочевих культур в індивідуальних селянських господарствах Івано-Франківської області.

У Дніпропетровській, Одеській, Черкаській та інших областях на багаторічних бобових травах, неугіддях, узбіччях доріг триває літ, яйцекладка та відродження гусениць лучного метелика. Інтенсивність льоту метеликів становить 1-6 на 10 кроків. Погодні умови сприяють високій активності та реалізації потенційної продуктивності метеликів, що уможливлює масовий розвиток гусениць в багаторічних травах, посівах цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи, баштанних культур, інших стаціях. Випуск трихограми, розпушування міжрядь у просапних культур ефективно обмежують щільність і шкідливість гусениць, кажуть фітосанітари.


Джерело https://superagronom.com

Відповісти

Ваш email не публікується

where to buy viagra buy generic 100mg viagra online
buy amoxicillin online can you buy amoxicillin over the counter
buy ivermectin online buy ivermectin for humans
viagra before and after photos how long does viagra last
buy viagra online where can i buy viagra