Оприлюднено звіт щодо поширення шкідників і хвороб у посівах ярих культур – SuperAgronom

Фітосанітарна служба надала результати моніторингу посівів ярих культур станом на 16 червня, який опублікувала пресслужба Мінагрополітики.

У звіті зазначається, що по регіонах України у посівах гороху, сої, багаторічних трав за допорогової чисельності розвиваються і шкодять горохові зерноїд, попелиця, плодожерка, трипси, павутинний кліщ, бульбочкові довгоносики. Крім того, рослини цих культур хворіють на іржу, кореневі гнилі, пероноспороз, аскохітоз, антракноз.

Посіви цукрових буряків заселяє бурякова листкова попелиця, в крайових смугах полів 2-10% рослин (Волинська, Вінницька, Київська, Рівненська, Тернопільська, Черкаська обл.), за чисельності 5-8 екз. на кожну. Триває яйцекладка та відродження личинок звичайного бурякового довгоносика (Полтавська обл.). Також плантаціям буряків шкодять бурякові блішки, мінуючі мухи, щитоноски, гусениці лучного метелика, совок. Буряковий довгоносик-стеблоїд харчується у посівах Полтавської області за середньої чисельності 0,05 екз. на м2, ним пошкоджено 2% рослин у слабкому ступені. Подекуди в господарствах Волинської, Рівненської, Тернопільської областей на кормових та столових буряках відбувається розвиток церкоспорозу, на цукрових у Хмельницькій області — коренеїду. Фахівці нагадують, що ЕПШ листкової попелиці та мінуючих мух відповідно 10 і 30% заселених рослин і 3-5 личинок на рослину.

У посівах соняшнику продовжує розвиватися геліхризова попелиця, де в крайових смугах полів нею слабко заселено 2-40% рослин (Волинська, Дніпропетровська, Київська, Івано-Франківська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Чернівецька, Чернігівська, Черкаська обл.). Подекуди шкодять клопи сліпняки, цикадки, трипси, гусениці лучного метелика, совки (озима, гамма, бавовникова). 5-20% обстежених площ культури охоплено фомозом, пероноспорозом, септоріозом, іржею (Вінницька, Дніпропетровська, Кіровоградська, Київська, Миколаївська, Одеська, Полтавська обл.).

Рослини ярого ріпаку заселяють та пошкоджують ріпаковий квіткоїд, подекуди прихованохоботники, з країв полів проходить розвиток капустяної попелиці. На озимому ріпаку харчується капустяна стручкова галиця, насіннєвий прихованохоботник, також шкодять гусениці біланів, листогризучих совок. На стручках і листках у Волинській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Київській, Одеській, Рівненській, Хмельницькій, Чернівецькій областях спостерігається прояв циліндроспоріозу, альтернаріозу, пероноспорозу, фомозу.

Скрізь в агроценозах триває літ метеликів підгризаючих (озима, оклична) та листогризучих (гамма, С-чорне, капустяна, люцернова, бавовникова, ін.) совок, відроджуються та живляться гусениці. Гідротермічний режим сприяє активній життєдіяльності лускокрилих комах, що уможливлює виникнення осередків значних пошкоджень посівів технічних, бобових, овочевих та інших культур.

 

В усіх ґрунтово-кліматичних зонах відбувається літ стеблового (кукурудзяного) метелика. Метелики відкладають яйця, відроджуються гусениці. В західних, подекуди центральних та північних областях складаються дещо сприятливіші умови для розвитку фітофага, ніж в східних та південних регіонах, де відмічаються високий температурний режим і низька вологість повітря. Для обмеження шкідливості фітофага проводять випуск трихограми на початку та під час масового відкладання яєць.

У Київській, Одеській, Полтавській областях відбувається літ чортополохівки, за 10 хв. в полі зору налічувалось 1-5 штук та відродження гусениць. Опади та висока вологість позитивно впливають на розмноження і шкодочинність слимаків, які за чисельності 0,5-1, макс. 3-6 екз. на м2, пошкодили до 8% рослин овочевих культур в індивідуальних селянських господарствах Івано-Франківської області.

У Дніпропетровській, Одеській, Черкаській та інших областях на багаторічних бобових травах, неугіддях, узбіччях доріг триває літ, яйцекладка та відродження гусениць лучного метелика. Інтенсивність льоту метеликів становить 1-6 на 10 кроків. Погодні умови сприяють високій активності та реалізації потенційної продуктивності метеликів, що уможливлює масовий розвиток гусениць в багаторічних травах, посівах цукрових буряків, соняшнику, кукурудзи, баштанних культур, інших стаціях. Випуск трихограми, розпушування міжрядь у просапних культур ефективно обмежують щільність і шкідливість гусениць, кажуть фітосанітари.


Джерело https://superagronom.com

Відповісти

Ваш email не публікується