Підриви на мінах та дефіцит вологи: як відбувалась весняна посівна у 2020 році – Agravery

За прогнозами Мінагрополітики, посівна 2022 принесе 65 млн тонн зернових, зернобобових та олійних. З них 30 млн тонн планується відправити на експорт, решта – залишиться для забезпечення продовольчої безпеки всередині країни.

Посівна в умовах війни

Станом на 09 червня прогнозовані площі посіву основних ярих культур під урожай 2022 року на контрольованій Україною території складають 14 млн 163 тис. га, що на 2 млн 752 тис. га менше від показника минулого року (16 млн 916 тис. га), за даними Мінагрополітики.

Першими сіяти аграрії почали на півдні ще у березні. Відразу далася взнаки відсутність обігових коштів через неможливість продати запаси зерна – з перших днів війни росіяни заблокували українські порти. Весь експорт переорієнтували на західні кордони, але це не врятувало ситуацію.

«Посівну провели на «задовільно». Але все пішло не за планом через нестачу обігових коштів. За декілька днів перед початком посівної нам вдалось взяти кредит. Але економити все одно довелось на всьому. Ми не зробили культивацію та не внесли добрив у міжряддя. Загалом добрив внесли половину від запланованого, також не можемо купити палива у потрібних об’ємах. А через два тижні розпочинаються жнива. На складах залишається 200 тонн кукурудзи та 300 тонн соняшнику. Нещодавно вдалось продати 200 тонн соняшнику за безцінь, бо ніхто не купляє. За ці гроші виплатив зарплату. Планую купити власну вантажівку, щоб самостійно продавати за більшу ціну», – каже Михайло Глізнуца, керівник ФГ «Доля», Одеська обл.

Перший заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький зазначив, що провести гідну посівну вдалось за рахунок завчасної підготовки до весняно-польових робіт більшості аграріїв.

«На початок війни посівна кампанія ще не розпочалася, але аграрії уже активно до неї підготувалися. Так, було закуплено та в багатьох випадках доставлено основні матеріально-технічні ресурси: понад 80% мінеральних добрив від потреби, близько 70–80% насіння, 60% засобів захисту рослин, близько третини палива», – вказав Висоцький.

Нестачу матеріалів для посівної закривали шляхом полегшення законодавства для вільної логістики через західні кордони та отриманні обігових коштів з бюджету. Також аграрії постраждали від рук самих окупантів. Росіяни крали на господарствах все, що могли вивезти: комбайни, вантажівки, акумулятори, зерно. Що не могли вкрасти, «орки» знищували.

Проблем додавали нерозміновані поля на деокоупованих територіях.  Чи не щодня в новинах лунали повідомлення про підрив трактора під час робіт в полі. Станом на середину травня, площа бойових дій становила близько 11 млн га, майже половина з них була «забруднена» вибухонебезпечними предметами. За даними МВС, станом на 21 травня, обстежено 22 тис. гектарів, тому більшість полів аграрії оглядали власними силами.

Зміна структури посівів

Цей сезон змусив аграріїв суттєво змінити структуру посівів через зростання собівартості обробітку одного гектару для окремих культур, а обмежений експорт спонукав сіяти культури з огляду на внутрішнього споживача.

«Посівна у нас пройшла нормально. Все необхідно купили ще до війни. Змінили структуру посівів: зменшили площі під буряком та кукурудзою, збільшили під ярим ячменем та ярою пшеницею. Ці культури саджати дешевше, потрібно менше палива. А після жнив вони вимагають менше об’єму на складах для зберігання. Хоча нам і вдалось продати більшість продукції до початку війни, на складах залишається 2,5 тис тонн кукурудзи, тому купили полімерні рукава для зберігання на 10-15 тис. тонн», – розповів Кейс Хузінха, керівник ТОВ «Кищенці», Черкаська обл.

Найбільша зміна в структурі посівів стосувалася пшениці, кукурудзи і сої. Так, якщо в 2021 році ярої пшениці було посіяно 42 тис. га, то цьогоріч – майже 200 тис. га. Аграрії виходили із розрахунку, що пшениця важлива для продовольчої безпеки, по-друге, вона менш вибаглива культура з точки зору інтенсивності, матеріальних ресурсів.

Відбулося скорочення посівів кукурудзи: цього року 4 млн 600 тис. проти 5 млн 500 тис. га торік, що пов’язано насамперед з тим, що кукурудза дає велику врожайність і складніша в логістиці.

Соя – культура, що невибаглива до мінеральних добрив. Хоча її площа посівів і залишилася на рівні попереднього року – близько 1 250 га (торік – 1300 га), але в цьогорічній структурі посівів її обсяги збільшилися, оскільки в цілому скоротилися посівні площі. В цьому році не змогли засіяти  Запорізька  та Херсонська області, а от Житомирська, Київська, Львівська, Рівненська та  Закарпатська області навпаки збільшили посіви.

«Цього року посівна кампанія проходила в екстремальних умовах і напевно, що сільськогосподарські роботи у 2022 році є безумовно найскладнішими за всю історію незалежності України.  Просто суцільна низка випробувань, наприклад  паливо, його дуже важко було купити і ще важче доставити на господарства. Інші моменти, це обробка насіння, підкормка та засоби захисту – це все загалом ще одні випробування, які випали на долю наших сільгоспвиробників. Але все одно наші фермери виходили в поля і сіяли», – зазначила голова Правління, Президент ГС  «Співтовариство виробників і споживачів бобових України» Антоніна Скляренко.

Проблема з кормами

Ситуація із сівбою кормів для молочного скотарства залишається непростою, особливо на окупованих територіях чи на тих, які пережили окупацію. Останні досі продовжують потерпати від обстрілів.

«Якщо навіть підприємствам вдалось посіяти кукурудзу на грубий корм, не можуть провести нормальний обробіток цим посівам. Також є ризик, що вони не зможуть її зібрати. Це ставить під питання існування цих молочно-товарних ферм. У більш спокійних деокупованих територіях посіви пошкоджено або знищено снарядами. Також залишається ризик потрапити на міну під час жнив. На окупованих територіях Харківської, Херсонської та Запорізької областях ми отримуємо інформацію, що окупанти часто не дозволяють виїжджати на поля. При цьому грубий корм складає 50% всього того, що корова з’їдає, а придбати його та завезти і в мирні було проблематично, бо це великі та об’ємні вантажі», – зазначила генеральна директорка Асоціації Виробників Молока Ганна Лавренюк.

За її словами, цей сезон заготівлі грубих кормів буде дуже складним. І єдиним рішенням для багатьох скотарських ферм є лише деокупація. Деякі молочно-товарні підприємства вже заявили АВМ, що будуть скорочувати стадо до рівня тих кормів, які залишились ще з минулого року. Про цю проблему АВМ вже повідомило в Міністерство аграрної політики та продовольства України.

Нестача вологи та низькі температури

Погода здебільшого сприяла посівній, але для теплолюбних культур – вологи дещо не вистачало.

Якщо говорити в цілому по Україні, то весняні погодні умови були сприятливими для сівби ярих культур в оптимальні строки, єдине були певні проблеми з пізніми теплолюбними, тому що весна була прохолодною. Приблизно на 1,5-2 0С нижчою за середню кліматичну норму, що не є типовим для України останніми роками. Але такі низькі температури стримували розвиток посушливих явищ. Нещодавні теплі погоди, які діяли не тривалий час, змогли виправити ситуацію з дефіцитом тепла», – зазначила начальниця відділу агрометеорології Українського гідрометеорологічного центру  Тетяна Адаменко

Та додала, що погода до кінця червня буде не стійкою. Відбуватимуться періодичні похолодання, через проходження атмосферних фронтів. Вони будуть приносити прохолоду і локальні, нерівномірні, дощі. Теплі погоди будуть змінюватись прохолодою. Опади будуть, але не багато.


Джерело https://agravery.com

Відповісти

Ваш email не публікується