Як спланувати внесення третьої дози азоту під озиму пшеницю — поради фахівця – SuperAgronom
Третю дозу азоту (за дробного внесення) вносять у фазу колосіння озимої пшениці. Це активізує діяльність асиміляційного апарату рослин та призводить до збільшення маси 1000 зерен, позитивно впливає на якісні характеристики зерна. Однак потреба у внесенні третьої дози є не завжди.
Про це йдеться у матеріалі «Норми і фази внесення 3-ї дози азотного добрива на озимій пшениці — від польського експерта» на SuperAgronom.com.
Польський професор Вітольд Щепаняк дослідив питання потреби внесення третьої дози азоту на озимій пшениці та наголосив, щоб реалізувати потенціал урожайності рослин, з одного боку, потрібно правильно ідентифікувати їхній стан, а з іншого — правильно спланувати третю дозу.
Він відмітив, що перед внесенням третьої дози азоту варто мати на увазі, що на практиці може виникнути ситуація, що азоту, який попередньо був внесений з міндобривами, разом з азотом ґрунту вистачить на потреби живлення до кінця вегетації.
«Звичайно, в цьому випадку від третьої дози слід відмовитися. Але передусім потрібно оцінити урожай зерна, який ми можемо отримати в умовах нашого господарства (враховуючи густоту стояння, особливості поля, загальний стан рослин і погодні умови). Потім визначити потреби культури в поживних речовинах (за передбачуваної врожайності) і співвіднести з уже внесеним азотом (тобто загальною кількістю внесеного N у першу та другу дози), оскільки всі внесені дози, зокрема і під час підживлення цим елементом, завжди слід розглядати як єдине ціле», — повідомив фахівець.
Для прикладу він навів формулу: для отримання урожаю зерна на рівні 8 т/га, потреба в азоті якісної пшениці для цього врожаю буде приблизно 240 кг N з розрахунку 8 т х 30 кг N (одноразове споживання).
«Тоді, якщо припустити, що рослини матимуть у своєму розпорядженні 60 кг N із ґрунту, потреба в добриві для цього компонента становитиме 180 кг N/га. Для оцінки третьої дози від потреби слід відняти вже внесену кількість, яка в поточному році в перших двох дозах, залежно від умов поля і запланованого врожаю, може варіюватись у межах 120-160 кг/га», — пояснив Вітольд Щепаняк.
На наступному етапі перед внесенням третьої дози він радить повторно оцінити очікуваний урожай зерна. Наприклад, якщо припустити, що в результаті несприятливих умов навесні передбачуваний потенціал урожайності поля знизився з 8 до 6-7 т/га, то, згідно цього, кількість використаного азоту має покривати потреби культури для цього рівня врожаю. Проте в ситуації, коли потенціал урожайності не змінився, і було зроблено підживлення як для нижньої планки врожайності, а потім навесні ситуація на полі стає очевидно, що є можливість досягти більшого врожаю, тоді використання третьої дози навіть необхідне.
Професор додав, визначаючи норму внесення для 3-ї дози в «класичній» процедурі зазвичай орієнтуються на обсяги від 6 до 10 кг N на тонну зерна (якщо немає проблем з вологою). Однак все ж у розрахунках третьої дози необхідно спиратися вже внесений азот, кількість якого може бути різною.