Ефективність макродобрив залежить від мікроелементів – AgroTimes
Ефективність макродобрив тісно залежить від забезпеченості рослин мікроелементами. Брак останніх може гальмувати використання перших із наступною втратою частини врожаю та погіршенням його якості. Оптимізація живлення рослин упродовж вегетації основними макро- і мікродобривами — прямий шлях до найефективнішого використання добрив і досягнення генетичного потенціалу рослин.
Про це в статті в журналі The Ukrainian Farmer зазначає Броніслав Котвицький, кандидат сільськогосподарських наук, експерт-дорадник з агрохімії.
Він зауважує, що науково обґрунтована система удобрення передбачає не тільки використання традиційних азотних, фосфорних і калійних добрив. Спектр життєво необхідних рослинам елементів живлення значно ширший і становить щонайменше 12–13 макро- й мікроелементів.
«Як унесення невеликої кількості окремих мікродобрив позитивно впливає на використання рослинами фосфору і калію з добрив і на продуктивність зерно-бурякової сівозміни, можна простежити на прикладі наших тривалих досліджень у стаціонарному досліді в Західному Лісостепу України», наводить табилицю автор:
«Властивості ґрунту, удобрення та погодні умови перебувають у тісному та складному взаємозв’язку, який «сходиться» у результаті на рослині, – зазначає Броніслав Котвицький. – Тому і запитувати слід безпосередньо в рослин: чи комфортні для них умови живлення? Цю функцію виконує рослинна діагностика, а оперативно і ефективно оптимізувати живлення рослин можна через позакореневі підживлення. Що рослини здатні додатково живитися через листки, відомо здавна. Проблема була в добривах для таких підживлень. Слід віддати належне вченим-хімікам: добрива для позакореневих підживлень пройшли бурхливий еволюційний шлях: від простих важкорозчинних, з наявними шкідливими для рослин елементами (наприклад хлором), до багатокомпонентних, безпечних, повністю розчинних і легкозасвоюваних рослинами, з додаванням важливих для останніх амінокислот, гуматів, фітогормонів, вітамінів. поверхнево-активних речовин тощо».
Автор додає, що така еволюція супроводжувалась і підвищенням ефекту від позакореневих підживлень, які впевнено посіли свою нішу в сучасних технологіях вирощування сільськогосподарських культур. Ще кращий ефект у 1,5–2,0 рази від позакореневих підживлень досягається, якщо попередньо через рослинну діагностику виявляємо проблеми у живленні рослин та їх вчасно закриваємо.