Ліс для більшості українців – місце відпочинку, а не економічний ресурс, – опитування WWF – 24 AGRO

Всеукраїнське опитування, проведене соціологічною агенцією Info Sapiens на замовлення Всесвітнього фонду природи WWF-Україна, показало суттєвий суспільний попит на збільшення використання екологічних та соціальних послуг лісу в порівнянні з економічними.

Головні знахідки дослідження:

• Переважна більшість українців – 83%, вважають, що врахування екологічних функцій лісів, наприклад, збереження дикої природи, є найбільш актуальною потребою. Лише 10% впевнені, що пріоритет необхідно надати використанню економічного ресурсу лісу, як то збільшенню обсягів лісозаготівлі.
• Постачання чистого повітря та чистої води – функції, або послуги лісу, які українці цінують найбільше (57% респондентів). У топі цього списку для жителів міст та сіл також: можливість насолодитися красою природи (37%), забезпечення грибами та ягодами (36%), притулок для диких тварин і рослин (34%), місця відпочинку (34%) та регулювання клімату (24%). Забезпечення деревиною і папером вважають найціннішою послугою лісу 11% українців.

Отримані результати розвінчують міф про значну відмінність між ставленням до лісу жителів міст та сіл: обидві категорії на перше місце зі значним переважанням ставлять екологічні і соціальні пріоритети, надаючи їм перевагу над економічними. Це йде всупереч з усталеним уявленням ресурсно-орієнтованого лісового господарства, яке зосереджене здебільшого на вирощування деревини. Суспільний попит на більше використання екологічних та соціальних послуг лісу має складати основу подальших змін лісової політики України, – каже Андрій Плига, керівник напряму “Ліси” WWF-Україна.

• 86% українців вважають вирубку однією з трьох головних загроз для лісів поруч з засміченням лісу (53% респондентів) та лісовими пожежами (51% респондентів).

Згідно з дослідженням, переважна більшість з опитаних українців стурбована проблемами лісів. І дві третини з них готові долучатися до вирішення цих проблем, наприклад, висаджуючи ліси, прибираючи сміття, створюючи заповідні території.

• Зменшення масштабів суцільних рубок і заготівлі деревини – найбільші зрушення, які мають відбутися в управлінні лісами на думку респондентів (63% та 51% відповідно). Поруч зі збереженням рідкісних видів дерев та збільшенням площі заповідних лісів (по 41%). Цікавим є те, що саме жителі великих міст вважають питання збереження видів та заповідання найбільш актуальними (50% респондентів великих міст).
• 56% українців певні, що ліси зміняться на краще – будуть чистими, зеленими, густими, матимуть більшу площу тощо. Водночас, третина (34%) навпаки вважає, що ситуація зміниться на гірше, і частина лісів в Україні буде знищена.

WWF-Україна переконаний, що лісова політика має враховувати суспільний запит на зміну підходу до лісівництва та перетворитися на практичні дії з боку державних інституцій різного рівня.

Першим кроком до цього можна вважати ухвалення урядом Державної стратегії управління лісами України до 2035 року. Вперше лісова стратегія в Україні містить повноцінний природоохоронний блок, у розробці якого взяли участь експерти WWF. Нова стратегія відображає прагнення суспільства до врахування екологічних і соціальних потреб в управлінні лісами, а також вперше визначає як пріоритети:

• збереження біорізноманіття в лісах,
• збереження найстаріших лісів – пралісів,
• зміни підходів до ведення лісового господарства з урахуванням необхідності боротьби з незаконними рубками та адаптації до зміни клімату тощо.

Втілення лісової стратегії у життя потребує змін у лісовій політиці та системі управління, без чого нові імперативи залишатимуться на папері.

За оцінкою лісової політики, проведеною WWF-Україна, саме нормативне поле, особливо щодо інституційної спроможності відповідальних державних установ, міжсекторної співпраці та фінансування, є одним з ключових обмежень у досягненні цілей сталого лісогосподарювання. Реформа лісової галузі не буде успішною, якщо не враховуватиме слабкості чинної системи.