Електронні ТТН дозволять заощадити державі понад 500 млн грн — Дзьоба – Latifundist
Тарас Дзьоба, заступник міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифровізації Джерело фото: Agropolit.com
Перехід на електронні е-ТТН дозволить миттєво погоджувати та підписувати з контрагентами документи на вантажоперевезення, а також унеможливлює втрату документів.
Таку думку висловив заступника міністра аграрної політики та продовольства України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Тарас Дзьоба в матеріалі на AgroPolit.com.
Він акцентує, що найбільша кількість питань щодо впровадження і використання е-ТТН виникає в аграрного бізнесу. Наразі все ще є проблеми із доступом до Інтернету в полях, щоб створювати, переглядати і підписувати документ електронним підписом.
«Ми розраховуємо, що з 1 серпня, після повноцінного впровадження системи е-ТТН, вдасться знизити кількість порушень вагового контролю на дорогах в агросекторі», — каже Тарас Дзьоба.
За словами заступника міністра, відповідно до даних Міністерства інфраструктури, щороку бізнес заощаджуватиме на друці та відправленні паперових ТТН понад 500 млн грн.
Тарас Дзьоба каже, що щодо е-ТТН, то Мінінфраструктури веде обговорення з представниками бізнесу та провайдерами електронного документообігу про оптимальну вартість створення і передачі ТТН в електронній формі. Водночас варто наголосити, що до завершення тестового періоду створення е-ТТН буде безоплатним.
За його словами, е-ТТН, як і паперова ТТН, використовується виключно для перевезень всередині України та поширюється на всі види вантажних перевезень. Зокрема е-ТТН поширюється на всі категорії агротоварів. У цьому випадку не йдеться про експорт товарів і міжнародні перевезення, тобто е-ТТН при міжнародних перевезеннях не використовується.
«Щодо подібного досвіду інших країн, варто зазначити, що на міжнародному рівні поки що йде активна підготовка до розроблення і запуску e-CMR — єдиного документу для міжнародних вантажоперевезень автомобільним транспортом, який, зокрема, в Європейському Союзі буде використовуватися для всіх перевезень між країнами-членами ЄС», — підсумував Тарас Дзьоба.
Нагадаємо, агрохолдинги змінюватимуть структуру посівів кукурудзи та сої тільки через стратегію, а не подорожчання добрив. Компанії, якщо і змінюватимуть структуру посівів, то, ймовірніше, виходячи зі своїх стратегічних міркувань, а не внаслідок зростання цін на добрива. Принаймні в Україні точно не планується такого значного перерозподілу.