Мишоподібні гризуни заселили до 67% посівів озимого ріпаку в Україні – SuperAgronom

Агрокліматичні умови першої половини лютого 2022 р. (коливання добових температур повітря, опади у вигляді дощу, мокрого снігу, сталий, нерівномірний та вологий сніговий покрив), не сприяли зростанню заселеності та чисельності мишоподібних гризунів ні за рахунок розмноження, ні за рахунок міграції у посівах сільськогосподарських культур.

Про це повідомляє Держпродспоживслужба.

 

«Скрізь у посівах озимої пшениці розміщеної після стерньових попередників площа заселення мишоподібними гризунами становить 15-25% за чисельності 1-2 жилих колонії на гектар з 1,5-3 жилими норами», — зазначають фахівці.

 

За їх словами, в посівах озимини, розміщеної після кукурудзи та соняшника, шкідник обліковувався за чисельності 0,3-2 колон./га.

 

«Чисельність гризунів у посівах озимої пшениці по парових попередниках становила 0,9-2 колон./га з 1,2-4 жилими норами. У посівах озимого ріпаку на 25-67% обстежених площ, середня чисельність шкідника становила 1-2 колон./га з 1,4-6 жилими норами», — кажуть у Держпродспоживслужбі.

 

У місцях резервацій, багаторічних травах та неугіддях обліковували 2-4, осередково до 5-6 (Волинська, Донецька, Луганська та Херсонська обл.) жилих колоній на 1 га. У західних, центральних та південних регіонах танення снігу призвело до затоплення від 7 до 30% нір мишоподібних гризунів, особливо у понижених місцях рельєфу ( Волинської, Запорізької, Київської, Полтавської, ін. обл.).

У видовому складі на площах зайнятих під озиминою переважає полівка звичайна, в інших стаціях — польова та лісова, осередково — курганчикова миші.

 

«За наявності порогової чисельності (3-5 жилих колоній на 1 га) варто здійснювати винищувальні заходи через внесення в жилі нори родентицидів дозволених до використання на території країни», — резюмували експерти.