Агрокліматичні умови на Дніпропетровщині сприяють поліпшенню стану озимих культур – SuperAgronom
Погодні умови І декади лютого були сприятливими для рослин озимих та сприяли поліпшенню їх стану. Попри це, через потепління, що спричинило танення снігового покриву та застоювання талої води у низинах полів, місцями можливе вимокання посівів.
Про це інформує ГУ Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області.
Перша декада лютого характеризувалась відносно теплою погодою, опадами у вигляді мокрого снігу та дощу і туманами. Максимальна температура повітря підвищувалась до 3℃ тепла, мінімальна температура знижувалась до -6,1℃, середня становила -0,8℃.
Сума опадів за декаду становила 15 мм, або 100% норми. На кінець декади снігового покриву на сільськогосподарських угіддях не було. Промерзання грунту становило 27 см, відтавання — 9 см. Під час найбільшого похолодання мінімальна температура ґрунту на глибині залягання вузла кущіння (3 см) знижувалась до 4℃ морозу і була незагрозлива для рослин озимих культур.
«Агрометеорологічні умови для перезимівлі озимих культур були задовільні. Розрахункова критична температура вимерзання у фазі кущення становила -14,9℃», — кажуть експерти.
Запаси продуктивної вологи під посівами озимих зернових культур у шарі грунту (0-100 см), залежно від попередника, становили 137-153 мм,— 96-108% норми.
Результати відбору монолітів озимої пшениці
За даними відрощування монолітів озимих зернових культур виявлено, що загибель рослин озимої пшениці у середньому становить 2%, максимально — 4%; загибель рослин озимого ячменю у середньому становить 3%, максимально — 6%. Також візуально виявлений незначний відсоток пошкоджених рослин, які відновляться під час весняної вегетації. Озимі перебувають переважно у фазі кущення у доброму та задовільному стані.
Мишоподібні гризуни
Підвищення температури повітря у І декаді лютого було поступовим, тому танення снігового покриву відбувалось повільно та не спричинило тривалого застоювання талої води на сільськогосподарських угіддях. Загибель житлових нір спостерігається переважно у низинах.
На посівах озимої пшениці гризуни заселили 36% обстежених площ, середня чисельність — 1 кол./га з 1,4 житлової нори, максимально — 2 кол./га з 3 житловими норами (на крайових смугах). Загибель житлових нір у середньому становила 7%.
Шкідниками заселено 37% обстежених площ посівів озимого ріпаку, середня чисельність — 1 кол./га з 1,3 житлової нори, максимально — 2 кол./га з 3 житловими норами (на крайових смугах). Загибель житлових нір — 7%.
На посівах багаторічних трав гризуни виявлені на всіх площах, середня чисельність — 1 кол./га з 1,8 житлової нори, максимально — 2 кол./га з 4 житловими норами. Загибель житлових нір — 5%.
На неорних землях середня чисельність колоній гризунів становила 2 кол./га з 2,5 житлової нори, максимально — 4 кол. з 5 житловими норами. Загибель житлових нір у середньому становила 4%.