Озвучено деталі закону про внутрішню торгівлю – АГРОПОЛІТ

Автори законопроєкту № 6155 про основні засади торговельної діяльності харчовими продуктами передбачили ключові моменти, які потрібно сьогодні врегулювати у внутрішній торгівлі. Про це ідеться у матеріалі на АgroРolit.com.

Як зазначається, зокрема передбачено, що суб’єкту торговельної діяльності забороняється нав’язувати надання будь-яких послуг або комплексу послуг продавцю (постачальнику) харчових продуктів, однак як це буде втілено на практиці з різними продуктами – велике питання.

Наприклад, норми законопроєкту передбачають, що вартість послуг, наданих згідно з договором про торговельне співробітництво за певний період часу, не може перевищувати 10 % загальної вартості харчових продуктів, які були поставлені на підставі всіх укладених між сторонами договорами купівлі-продажу (поставки) за цей же період часу», – ідеться у матеріалі.

У разі перевищення зазначених у цій частині обмежень відповідна різниця підлягає поверненню суб’єкту торговельної діяльності протягом 10 календарних днів.

Також у договорі купівлі-продажу (поставки) харчових продуктів забороняється встановлювати умови, які передбачають:

1. оплату постачальником включення продукту до асортименту (зміну асортименту) харчових продуктів суб’єкта торговельної діяльності;

2. відшкодування постачальником харчових продуктів витрат у зв’язку з втратою або пошкодженням харчових продуктів після переходу права власності на такі товари, за винятком випадків, якщо втрата або пошкодження сталися з вини такого постачальника харчових продуктів;

3. відшкодування постачальником харчових продуктів витрат, пов’язаних з утилізацією або знищенням непроданих харчових продуктів, крім випадків, пов’язаних з утилізацією харчових продуктів через їхню невідповідність нормам безпечності та якості, ризик для життя чи здоров’я споживачів, через виробничі недоліки;

4. стягнення з постачальників харчових продуктів штрафу, що не стосується якості, кількості та строків поставок харчових продуктів, більше ніж 1% від суми вартості харчових продуктів, що поставляються;

5. застосовування взаємозаліків при розрахунку за поставлені харчові продукти. Всі розрахунки між сторонами договору повинні здійснюватися винятково в грошовій формі;

6. повернення постачальнику харчових продуктів поставлених харчових продуктів або їх заміну, за винятком випадків, якщо таке повернення або заміна обумовлені неналежною якістю харчових продуктів, їх пошкодженням, що сталося з вини постачальника таких харчових продуктів;

7. встановлення дискримінаційних умов для різних постачальників однакових за якістю харчових продуктів;

8. встановлення умов, згідно з якими постачальник харчових продуктів може залучатися без винагороди до діяльності суб’єкта торговельної діяльності;

9. можливість скасування поставок харчових продуктів, що швидко псуються, крім випадку, коли про таке скасування повідомляється не менше ніж за 30 календарних днів до дати постачання;

10. заборону на укладення договорів купівлі-продажу (поставки) харчових продуктів з іншими суб’єктами господарювання, а також будь-які штрафні санкції або інші негативні наслідки за укладення таких договорів;

11. можливість зміни в односторонньому порядку умов договору купівлі-продажу (поставки) харчових продуктів, зокрема, які стосуються періодичності, способу, місця, строків (періодів) чи обсягів поставки, умов щодо якості, оплати або цін (вартості).


Джерело https://agropolit.com

Відповісти

Ваш email не публікується