Квасоля в сівозміні здатна знизити витрати на добрива — науковці – SuperAgronom
Нове дослідження UC Riverside свідчить, що квасоля здатна допомогти аграріям зекономити на добривах. Якщо додати культуру в сівозміну, — можна підвищити родючість ґрунту.
Підготував SuperAgronom.com за матеріалами Phys.org.
«Бобові рослини унікальні тим, що здатні фіксувати азот та накопичувати його в ґрунті тоді, як інші рослини є лише його споживачами. Ця здатність принесла бобовим великий успіх як третього за величиною сімейства рослин на планеті», — каже Джоел Сакс, професор UCR.
Нагадаємо, що зернобобові (соя, горох, сочевиця, нут, чина, вика, люпин та ін.) за оптимальних умов вирощування засвоюють із повітря за допомогою бульбочкових бактерій приблизно 2/3 азоту від загального вмісту в рослинах і 1/3 — використовують із ґрунту.
Науковець Габріель Ортіс у своєму дослідженні довів здатність квасолі продуктивно взаємодіяти з корисними бактеріями та фіксувати азот навіть за умов сучасного ведення сільського господарства. У багатьох випадках рослини, які люди починають окультурювати, втрачають здатність повноцінно взаємодіяти з бактеріями, якщо порівнювати з їхніми дикими родичами.
Результати цього дослідження щойно були опубліковані в журналі Evolution. Експерименти включали 20 різних видів квасолі і вказують на генетичну основу їх симбіотичних здібностей.
«Ми можемо використати цю інформацію в майбутньому для проектування кращих сортів», — сказав Ортіс. Він і його команда зосередилися на квасолі Black eyed peas, оскільки вона є також стійкою до посухи.
Науковці зазначають, щоб залучити бактерії, які фіксують азот, квасоля виділяє хімічні речовини через своє коріння. Згодом коріння утворюють пухлиноподібні вузлики, які захищають кореневища і забезпечують їх вуглецем. Так рослина отримує корисну, фіксовану форму азоту.
«Коли рослина відчуває, що вона загине, вона випускає бактерії в ґрунт, поповнюючи його, — пояснив Ортіс. — Виробники можуть чергувати сезони бобових з іншими культурами, залишаючи ґрунт повним азотфіксуючих бактерій , які зменшують потребу в добривах».
Коли азотні добрива вносяться понад норму, — більше, ніж рослини можуть його використати, надлишок може опинитися в атмосфері у вигляді парникового газу або вимитись в озера, річки та океани. У водних шляхах азот живить шкідливі водорості, які споживають весь кисень і вбивають рибу.