Насіннєвий ринок в Україні: стан галузі в цифрах – SuperAgronom
У структурі загального насіннєвого фонду України 80% обсягів належать пшениці та ячменю. Причому переважно це насіння вітчизняного виробництва (як вітчизняної, так і іноземної селекції). По інших основних культурах тенденція не дуже відрізняється.
Про це йдеться у матеріалі «Вітчизняне насінництво: стан галузі, ціноутворення та потреба в держпідтримці».
«Для щорічної сівби в межах 15-16 млн га зернових культур необхідно мати близько 2,3-2,5 млн тонн насіння нових високопродуктивних сортів і гібридів. За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, Україна потребує 0,6-0,8 млн тонн насіння ярих і 1,7-2,0 млн тонн насіння озимих зернових, у т.ч. понад 10 тис. тонн добазового, 400 тис. тонн базового та до 2,0 млн тонн сертифікованого насіння», — зазначає у коментарі для SuperAgronom.com Олександр Захарчук, д.е.н., завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення Національного наукового центру «Інститут аграрної економіки».
За словами експерта, сьогодні наша країна, на жаль, посідає одне з останніх місць у Європі за обсягами використання кондиційного сертифікованого насіння. Цей показник не перевищує 5-8%. Тоді як середньоєвропейський сягає 50%. До прикладу, у Польщі він становить 18%, у Німеччині — 43%, а в Нідерландах, Швеції, Данії рівень сертифікації сягає 75-90%.
Вітчизняні аграрії використовують здебільшого насіння, що у світі має назву Farm Saved Seed, тобто власне насіння, вирощене аграріями самотужки. Його частка в Україні досить значна, це близько 90% від всього насіння, що використовується на сівбу. Як зауважує Олександр Захарчук, таке насіння не підлягає сплаті роялтних платежів, при цьому сплачуються селекційні платежі, які не перевищують 50% сплати роялті. Це стосується не гібридів, а лише сортів рослин — пшениці, ячменю, інших злакових зернових, сої, картоплі.
«Якщо враховувати забезпеченість насінням, то його достатньо для виробничих цілей по всіх сільськогосподарських культурах, більшість насіння є із високими показниками схожості, сортової чистоти, типовості гібридів та генетичної однорідності. Але при цьому значна частина несертифікованого насіння — з ознаками підробки, фальсифікації, тобто некондиційне насіння, що значно знижує очікувану врожайність та якість збіжжя. Це наш додатковий резерв, в зарубіжних країнах тому й вище середня врожайність основних зернових культур. Хоча в Україні у цьому напрямі реалізуються певні заходи державного значення, однак порівняно зі світовою практикою вони ще поки недостатні. Внаслідок цього проблема розвитку вітчизняної насіннєвої галузі набуває особливої актуальності, зокрема, в частині боротьби з підробками насіння», — наголошує Олександр Захарчук.
Поширення підробок та несертифікованого насіння пояснюється здебільшого тим, що частка вартості посівмату в собівартості вирощуваної продукції досить вагома. Але намагання зекономити не завжди виправдовує себе. При цьому варто розуміти, що формування цін на продукцію насінництва продиктоване як ринком, попитом, так і об’єктивними чинниками, характерними для всієї галузі.