Ринок безглютенових продуктів: великий потенціал поки ще сплячої потреби – Agravery

В Україні все більше підприємств поступово розширюють свою лінійку безглютенової продукції – попит зростає.

За іронією долі запит на безглютенову дієту виник у великій мірі завдяки споживанню пшениці з підвищеним рівнем глютену, селекціонованої в ХХ сторіччі. Тепер чимало людей страждають від целіакії, яка є наслідком повної непереносимості злаків – пшениці, жита, ячменю та продуктів, що їх містять. Також є інші захворювання які потребують безглютенових продуктів. Більшість майбутніх споживачів, на жаль, не знають що краща для них їжа — безглютенова, оскільки в Україні колосальна недодіагностика переносимості глютену.

Повну гарантію дає тільки «Перекреслений колосок»

«В Україні модний тренд безглютенового харчування підхоплює багато виробників. На продукції часто можна побачити надпис «Gluten free» — «Вільний від глютену», але при цьому чимало виробників не розуміють суті вимог безглютенової продукції, — пояснила «Агравері» Ольга Наумова, к.мед.н, лікар-алерголог, дієтолог, президент ВГО «Українська Спілка целіакії», заснованого в 2008 році. — Коли ми починаємо перевіряти «безглютенові» продукти — з’ясовується що кількість слідів глютену зазвичай перевищує допустиму норму. Наприклад, у кукурудзяному борошні при нормі у 20 ppm (міліграм на кг продукту) було виявлено 289 ppm, причому на упаковці стояв несанкціонований знак «Перекреслений колосок», а не просто «Gluten free».

«Справжній „Перекреслений колосок“ дає повну гарантію безпечності продукції. Цей знак підтверджує, що в компанії запроваджені всі європейські стандарти для виготовлення безглютенової продукції, яка перевіряється за усіма правилами і контроль на такому виробництві – постійний, — пояснює Ольга Наумова. — На практиці часто буває так: сьогодні на виробництві перевірили дві-три партії продукції – все добре, а завтра змінюється постачальник інгредієнтів і склад продукту може змінитися, а в компанії не впроваджено стандарт з виробництва безглютенових продуктів і перевірка кожної партії не здійснюється, то компанія не може гарантувати безпеку продукту. Коли на підприємстві є постійний контроль — підвищення показників глютену виявляється швидко. Коли таке трапляється у ліцензованих виробників, вся продукція вилучається і ніхто із споживачів не страждає».

Читайте також: Добровільні стандарти. Навіщо малому виробникові харчових продуктів міжнародний сертифікат?

Як зазначає експерт, багато виробників навіть не знають, що в Україні існує стандарт на безглютенові продукти, згідно якого у продукції взагалі не повинно бути глютену або його вміст не має перевищувати 20 ppm. Також в цьому стандарті чітко прописаний метод діагностики рівнів вмісту глютену.

На сьогоднішній день частина лабораторій надають послуги з діагностики вмісту глютену в продуктах, але вони не відповідають стандарту. Лабораторії роблять ці тести дешевшими, але при перевірці продуктів на більш чутливих тестах, з’ясовується що глютен є.

На жаль, ритейл не вимагає у виробників підтвердження відсутності глютену у продуктах. Мабуть, тільки «Сільпо» — єдина велика торговельна мережа яка забов’язує своїх постачальників мати дослідження на вміст глютену. Інші учасники ринку навіть не знають, що це треба робити.

фото: celiacdiagnostic.org.ua

40% безглютенової продукції споживають європейці

«До пандемії Україна, звісно, не була передовою країною в питаннях безглютенової продукції, але і не відставала катастрофічно від європейських країн. Втім, на Заході – більше інформації щодо безглютенової продукції і населення більш обізнане в цьому питанні, — розповідає Дмитро Гавриляк, директор з маркетингу ТОВ „Агро-Юг-Сервіс“ (ТМ „Аміна“). — Зараз 40% безглютенової продукції, виробленої у світі, споживають саме європейці. Також найбільший попит на безглютен спостерігається в Північній та Південній Америці. Світовий ринок безглютену збільшується за кількістю позицій і продовжує зростати».

Як зазначає експерт, вітчизняний ринок безглютенових продуктів тільки почав формуватися в 2018 році, основні позиції і потреби закривав імпорт. Але вже до кінця 2019-го року українські виробники почали реалізовувати свої лінійки безглютенової продукції. Тобто на старті вітчизняний ринок був зайнятий сильними виробниками з Європи, з якими доводилося конкурувати за полицях у супермаркетах.

На початку пандемії було важко оцінити перспективи безглютенової продукції. Тому такий ризикований напрямок виробництва чимало учасників ринку тимчасово «заморозили». Але тренд на здорове харчування «підтягнув» до себе безглютенові продукти. До речі, в очах середньостатистичного споживача у більшості випадків їжа без глютену і здорове харчування стали синонімами.

Читайте також: Таїсія Болдирєва: Купуючи рослинну сметану, веган прагне відчувати смак звичайної

Втім, як наголошує експерт, важливо розуміти, що потреба в безглютенових продуктах — це більше ніж просто бажання відповідати тренду здорового харчування, це життєва необхідність хворих на целіакію, алергію або неалергічну чутливість до глютену. Таких людей від 1 до 7% населення в усьому світі і в майбутньому їх число буде зростати.

«Після перших локдаунів акценти в споживанні безглютенових продуктів не змістились. 47% – це готові хлібобулочні вироби, 25% – снеки та сніданки, 10% – борошно, — пояснює Дмитро Гавриляк. — Пандемія не завдала непомірного удару по безглютеновим продуктам, але уповільнила розвиток поки ще слабкого ринку в Україні. Проте умови для його зростання є. Існує великий потенціал поки ще сплячої потреби у світі і в Україні в цілому, оскільки попит надзвичайно сильно корелюється в залежності від обізнаності людей».

Питання — тільки в якісному обладнанні

«Асортимент безглютенової продукції в супермаркетах не такий вже і великий. Хоча останнім часом ця тенденція змінюються і з’являються окремі полички з безглютеновими продуктами — це вірне рішення. В країнах ЄС такі полички вже були 3−5 років тому, — пояснює Євген Моцний, комерційний директор ТОВ «Сквирський комбінат хлібопродуктів» (ТМ «Сквирянка»).

Зараз на підприємстві лінійку безглютенової продукції ТМ «Сквирянка» представляє гречана і кукурудзяна крупа, гречані та кукурудзяні пластівці, гречане та кукурудзяне борошно, також виробники планують в наступному році розширити даний асортимент ще однією позицією — сумішшю трьох видів пластівців без глютену.

фото: @skviryanka 

«В нашому випадку ми переробляємо сировину, яка може мати так звані сліди глютена, але вона не є глютеновмісною. Тобто зараз стоїть питання тільки в якісному обладнанні, яке забезпечить належне очищення зерна та продукту переробки від культур, які можуть містити глютен, — пояснює Євген Моцний.

Безумовно, зростання ринку безглютенових продуктів буде, але звичайно це відбуватиметься не в геометричній прогресії. Тренд один: ринок розвивається прямо пропорційно розвитку непереносимості глютену. За останні роки целіакія стала найрозповсюдженою хворобою кишківника, яка діагностується у людей будь-якого віку, і найчастіше — у дорослих”.

Чому безглютенові продукти дорожчі в рази?

Крім «явного глютену» (продуктів з пшениці, жита, ячменю та вівса) існує поняття «прихованого глютену». Тобто при виробництві харчів виробники використовують пшеничне борошно або крохмаль як додатковий компонент. До продуктів у складі яких є «прихований глютен» відносяться варені ковбаси, сосиски, м’ясні та рибні консерви (в тому числі для дитячого та дієтичного харчування), йогурти, концентровані розчинні супи і т. д.

«Очевидно, що деякі продукти апріорі не мають глютену, але ті що містять, напевно, в 80% випадків мають безглютеновий аналог, — розмірковує Дмитро Гавриляк. — Ось, наприклад, традиційне для випічки пшеничне та житнє борошно можна замінити кукурудзяним, гречаним, рисовим, амарантовим, і цей список можна продовжувати.

При виготовленні хлібобулочних виробів нові види борошна не тільки якісно замінюють традиційні, але і додають нові смаки. При цьому якраз хлібобулочні та кондитерські вироби найбільше «зав’язані» на глютені, але пекарі, кондитери та борошномели справляються з цим завданням”.

фото: @muka.amina 

ТОВ «Агро-Юг-Сервіс» вже три місяці активно виробляє жорнове борошно, яке поки що йде під маркуванням «може містити сліди глютену». Але вже у 2022 році виробник планує отримати сертифікат та знак «Перекреслений колосок». Дана сертифікація проходить за міжнародними стандартами, які діють в Україні з 2017-го року.

«Щоб отримати „Перекреслений колосок“, треба підготувати виробництво аби мінімізувати ризик перехресного забруднення сировини та продукції, — пояснює Дмитро Гавриляк. — Звісно, тим хто не виробляє глютеновмісну продукцію, облаштувати виробництво трошки легше, але разом з тим наш досвід виготовлення класичного борошна допомагає у виробництві безглютенової продукції».

На жаль, ціна на борошно без глютену значно вища за звичайне. Деякі взірці пшеничного безглютенового борошна можуть коштувати приблизно в 12 разів дорожче класичного. Технологія його виготовлення складна: спочатку треба виділити глютен, потім замінити його іншою клейкою структурою. Поки що таке борошно — екзотика і найближчим часом актуальним не буде.

Але чому безглютенові продукти в принципі дорожчі? «По-перше, сировина дорожча в рази, її пошуки часто приводять до іншої частини України. Об’єми відвантажень не порівняти з класичним борошном, що також збільшує вартість логістичних послуг доставки. Лабораторні дослідження готового продукту, які необхідно замовляти на кожну партію, обходяться дуже не дешево. Ось і набігає чимала сума, — пояснює Дмитро Гавриляк. — До речі, зростання цін на енергоресурси і пшеницю підштовхує безглютенові продукти до рівності з традиційними, отже від цього харчі без глютену дійсно можуть виграти».

Більшість виробників безглютенових харчів — це дрібний бізнес

фото: depositphotos

«Сьогодні ринок якісних безглютенових продуктів не насичений, але вже з’являються відповідальні компанії, які розробляють дуже якісні безглютенові продукти, які відповідають найсучаснішим стандартам, — резюмує Ольга Наумова. — Десять-п’ятнадцять років тому у виробників була одна ціль — нагодувати людей, які не переносять глютен. Тоді в цих продуктах було багато вуглеводів та жирів.

Тепер виробники приділяють велику увагу якості, роблять унікальні продукти з мінімальним вмістом вуглеводів, з великою кількістю білка та харчових волокон. Це важливо, оскільки недолік безглютенових продуктів в тому, що виключаючи пшеницю з раціону, у їжі зменшується кількість харчових волокон необхідних для роботи кишківника”.

Сьогодні більшість продуцентів безглютенової продукції – це дрібний бізнес. Як правило, виробництво і розробку таких продуктів починають сімейні компанії, тому що в їх родинах є діти або дорослі які не переносять глютен. Коли виробники знають, як від неякісних харчів страждає дитина, змушена жити на безглютеновій дієті – відносяться до своєї продукції відповідально. Між іншим, з дев’яти компаній, що мають підтверджений знак «Перекреслений колосок», на експорт працює всього три.

Читайте також: Дорогі харчі. Чому хліб подорожчає ще більше?

«Українська Спілка целіакії» робить все для того або збільшити діагностику пацієнтів з непереносимістю глютену, — розповідає Ольга Наумова. — Недавно з’явився окремий сайт celiacdiagnostic.org.ua, який допомагає людям зрозуміти чи шкодить їм глютен, чи треба їм обстежуватися.

В Європі за даними серологічних тестів 1% населення не переносить глютен тільки по причині целіакії, а по морфологічному діагнозу (підтвердження біопсією) — 0,6%. В Україні показник виявлених випадків мізерний — 0,005%”.

Сьогодні в Україні вже піднімають питання про харчування дітей з непереносимістю глютену в школах. Отже збільшиться кількість виробників, яким необхідно підтверджувати, що вони випускають справжню безглютенову продукцію.

Важливо знати, що крім целіакії є ще одне захворювання, від якого страждає набагато більше людей — непереносимість глютену без целіакії. Це нове захворювання клінічно проявляється як целіакія, але симптоматика здебільшого неврологічна. Страждають на це захворювання від 6 до 13% населення

Крім глютену пшениця має багато інших компонентів які можуть викликати запальні процеси в кишківнику, що приводить до синдрому, який називають «дірявий кишківник». На фоні цього негаразду страждає імунна система, розвиваються псевдоалергичні реакції. Отже кількість людей, які будуть потребувати безглютенових продуктів, на жаль, зростатиме.