Ягідний ринок: старі проблеми та нові можливостістарі проблеми та нові можливості – Agravery

Основна складова бізнесу – це  прибуток. Багато фермерів, спостерігаючи за цінами на ягоди та  їх популярність, починають масово займатися ягідництвом. Agravery.com дізнавався у експертів про нові тенденції галузі і чи варто захоплюватися ягодами сьогодні.

#FTradeClub2021 стало місцем обміну досвідом, обговорення проблем і очікувань між основними гравцями ягідного бізнесу. У другий день конференції «Овочі і фрукти України-2021. Нові інвестиційні можливості» показали, що «свіжий ринок» ягід може як збагатити, так і довести фермерів до банкрутства.

Прогнози експертів

На профільних конференціях  не прийнято говорити про ціни на ягоди, але фахівці не без  задоволення розповідають про свої здобутки і з неохотою, але говорять, і про невдачі. Для того щоб керівник господарства розумів, чи працює він у збиток чи навпаки, потрібно оцінювати навіть не інфляцію, а такий економічний показник як дефлятор.

«Інфляція в Україні, за підсумками року, швидше за все, становитиме близько 10%. Але більш ефективно і правильно говорити про дефлятор. Він складає 24%. Про що це каже? Про те, що якщо ви свою продукцію цього року не продавали дорожче, ніж на 24%, то фактично ви зазнали втрат в абсолютних показниках. Наше господарство у цьому сезоні не продавало лохину дорожче, ніж у минулому році, навіть, дешевше. У нас подорожчала собівартість вирощування культури.

Прогнозувати яким буде ринок лохини я не можу. Адже відстежити динаміку збільшення площ під цією культурою досить важко. Є тільки два способи аналізу цього ринку. Перший – вивчати суми компенсації за саджанці, яку отримають ягідники, а другий – це спілкуватись з виробниками посадкового матеріалу та дізнаватися, скільки у них купили саджанців.

Те, що я бачив, то приріст площ лохини становив мінімум 600 га кожного року», – розповідає Євгеній Харлан, директор зі стратегії та розвитку ТОВ «Нікдарія», TM IBerry.

Євгеній Харлан, директор зі стратегії та розвитку ТОВ «Нікдарія», TM IBerry. фото: fruit-ukraine.org

Експерт свідчить, що від закладання ягідника знадобиться 3-4 роки, щоб вийти на момент самоокупності за сезон. Господарствам, які почали працювати 1-2 роки тому, годі сподіватися на швидкий прибуток.

«На бізнес, який вирощує лохину чекають сильні потрясіння. Залишаться тільки ті ягідники, які більш ефективні та готувались до цих моментів, зокрема технологічно», – додає Євгеній Харлан.

Читайте також: Нішеві олії: гарбузова, гірчична чи лляна?

Інформований та захищений

Витрати на формування самого поля, логістику, пакування, організацію системи зрошення тощо, здавалось все враховано. Але як говорять експерти, досить важливим є наявність холодильника та сортувального обладнання. Строк окупності такого проекту 8-9 років без врахування неекономічних ризиків.

«Потрібно подякувати державі за компенсацію витрат на будівництво холодильника, посадковий матеріал тощо. Крім того, у цьому році виникла досить суттєва проблема, а саме офіційне оформлення та «біла» оплата праці робітників. Тому до суми оплати збору ягід необхідно додати податки після виходу у «білу» оплату праці. З одного боку – це питання грошей, а з іншого – адміністрування. Тільки уявіть, коли в один день до вас приїжджають одразу 200 людей, а деякі з них з різних причин не хочуть отримувати офіційну зарплату. Тобто, щоб якісно врахувати збір урожаю, нарахувати та виплати зарплату – постає дещо інше питання, оформити людей чи автоматизувати виробництво», – зазначає Євгеній Харлан, директор зі стратегії та розвитку ТОВ «Нікдарія», TM IBerry.

Якщо раніше ягідний ринок працював з «поля», то зараз необхідно враховувати витрати на пакування та логістику. Крім того, у магазинів є додаткові витрати, зокрема на прийом товару, оформлення, викладку, відстрокування платежу тощо. Усі ці витрати також потрібно закладати у ціну ягід і не усі виробники готові до таких витрат.

Читайте також: Дорогі харчі. Чому хліб подорожчає ще більше?

Плюси та мінуси

Слід одразу зазначити, що в Україні  ягоди у закритому ґрунті вирощують одиниці. Така технологія більш поширена в Європі і представлена вона теплицями та тунелями. Сьогодні цей тренд тільки набирає обертів, хоча фахівці ягідного ринку стверджують, що він має як свої переваги, так і недоліки. Основний її плюс, це прогнозований урожай, на який не впливатимуть погодні умови. Але приклади господарств, які знаходились у Криму, показують, що вирощування суниці садової у теплицях зимою за собівартістю набагато дорожчі, ніж імпорт цих продуктів з Марокко чи Єгипту.

«Потрібно розуміти, що споживання ягід не в сезон досить обмежене в Україні. Також, ми не можемо планувати собівартість ягід на майбутнє, оскільки не знаємо вартості енергоносіїв.

Основна перевага тунелів – це повне нівелювання погодних умов, плановий збір урожаїв. Ми консультувались з польським колегою, який вирощує лохину у закритому ґрунті з 2008 року, на 55 га накритих тунелями, урожайність у нього вища на 22-25% від валового збору. Також, якість продукції вища, зокрема її лежкість.

З мінусів можу назвати відсутність програми компенсації будівництва тунелів і додаткові операційні витрати, наприклад, на плівку тощо. Не потрібно забувати, що вегетація рослини починається на 2 тижні раніше, тому на цей час ви потрапляєте під ризики заморозків, від яких треба уберегтись, організувати обігрів тунелів», – розповідає Тарас Баштанник, президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА).

Тарас Баштанник, президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА). фото: fruit-ukraine.org

Перед ягідниками, які планують вирощувати культури у тунелях чи теплицях, постане ще одна проблема – це запилення. І до цих витрат потрібно бути готовим. Вирощування ягід у тунелях в сезон не дає ніяких переваг, адже споживача не цікавить де вирощувалась культура у відкритому чи закритому грунті.

Читайте також: Василь Шилов, «Оболонь»: Сидр – це напій із категорії вживання «у цьому місці в цей же час»

Економічне обґрунтування

Ягідники повинні розуміти, що якщо ж вони наважаться вирощувати малину чи лохину в тунелях, то отримати прибуток можна з ранньої або дуже пізньої свіжої ягоди в Україні.

«Якщо орієнтуватися на Європу, там більш цікава пізня ягода. У цьому випадку можна експортувати культури. Вересень-жовтень – це найбільш «порожній» сезон лохини з точки зору пропозиції в європейських країнах. Оскільки ягода у Південній Америці вже є, але вона ще не «доплила».

Свіжа малина цікава для експорту протягом усього сезону від ранньої до пізньої. Але от в інших країнах є чимало преференцій для виробників свіжих ягід, тому конкурувати з ними досить важко. Тільки український ринок може дати преміальні ціни, а от Європа ні», – додає Тарас Баштанник.

Експерти говорять, що перш ніж інвестувати у тунелі, необхідно порахувати чи вигідно це, чи ні. Можливо  вирощувати ягоду у відкритому ґрунті краще. Окупність тунелів становить 7 років.

У той же час, Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи, кандидат сільськогосподарських наук інституту садівництва НААНУ більш озвучує більш оптимістичні прогнози.

Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи, кандидат сільськогосподарських наук інституту садівництва НААНУ. фото: east-fruit.com

Важливо, по-перше, підібрати для закритого ґрунту правильний сорт, а також посадковий матеріал повинен бути сертифікований.

«У тунелях ЄС досить добре росте сорт ремонтантної малини Енросадіра (Enrosadira). Цей сорт володіє комплексом характеристик, зокрема має привабливий вигляд, ягоди вагою 6-8 г, яскраво-червоного кольору, конічної форми, щільна не розсипається. Сорт продуктивний та має виняткову стійкість до заморозків, тривалий період плодоношення. Альтернативою Енросадіра є сорт Прімалба (Primalba) – це нове слово серед сортів ремонтантної малини. У нього схожі характеристики і, що важливо, цей сорт зареєстрований в Україні.

Якщо говорити про цифри, то для організації таких проектів необхідно €20 тис/га. Вартість тунелів Haygrove з монтажем коштували €96тис/га. Планова окупність проекту виглядає мегаоптимістично, а саме 2 роки.

Для порівняння загальна вартість проекту у відкритому ґрунті в Україні €8-12 тис/га при такій же тривалості окупності для ремонтантних сортів малини», – каже Олександр Ярещенко.