Інвестиції в агродослідження збільшують вкладені кошти у ВВП у понад 30 разів — експерт – Agravery
Про це розповів Олег Нів’євський, професор Київської школи економіки (KSE), передає interfax.com.ua.
«Долар інвестицій у наукові дослідження в аграрному секторі продукує в середньому $32 у національному багатстві в довгостроковій перспективі. Якщо порівняти їх з інвестиціями в інфраструктуру, „вихлоп“ там становить до $5 з кожного вкладеного в неї долара. Відповідно потенціал аграрних R&D набагато вищий, ніж може здаватися», — коментує експерт.
За його словами, для українських умов інвестування в аграрні R&D за одночасного впровадження методів точного землеробства дає змогу наростити цей показник на 10%.
«Якщо технологія відповідає на одне з двох питань: полегшити умови роботи для людини або покращити її результати, то вже є доцільність її розглядати. Далі вже вивчається площа поля, які культури на ньому висаджують, яка у нас технологія та культура виробництва», — повідомляє Дмитро Зайцев, керівник служби точного землеробства агрохолдингу «Контінентал Фармерз Груп».
Зауважимо, що способи впровадження точного землеробства можуть значно відрізнятися для агрохолдингів із тисячами гектарів в обробці та для фермерів із земельним банком у десятки гектарів. Іншою тенденцією у точному землеробстві стане скорочення кількості працівників у сільському господарстві та зміна затребуваності професій: наприклад, уже зараз трактористи в агрохолдингу скоріше виконують функції операторів, які контролюють автономну роботу машин.
«Той прогрес, який ми маємо щодо техніки, — це просто космос. Якщо дивитися на техніку як на річ, яка виконує за вас якусь операцію, ви прогресу не побачите. Але якщо подивитися на неї як засіб полегшення роботи і засіб скорочення затрат, то у нас є факт технологічної революції, яка відбувається на наших очах. Наразі Agrain практично завершив переведення техніки на автономну обробку полів, коли сільгоспмашини можуть самостійно рухатися визначеними лініями навігації не лише прямо, а й розвертатися в міжряддя», — додає Кирило Дружинін, директор з інновацій компанії Agrain.
Разом з тим, однією з проблем широкого впровадження автономної техніки є мала кількість інноваційної техніки в Україні, що здатна генерувати дані про переміщення, які в подальшому зможе зчитувати та використовувати техніка інших виробників. За оцінками компанії «Байєр», в Україні наразі лише близько 20% комбайнів та сівалок можуть генерувати якісні навігаційні дані для автономної роботи.
«Я зроблю невеликий акцент: на виставці Agritech у Німеччині ми запропонуємо рішення, яке ми також пропонуватимемо в Україні. Воно дасть змогу збільшити кількість сумісних комбайнів, які зможуть генерувати таку інформацію на полях», — коментує Сергій Сичевський, менеджер з розвитку бізнесу компанії «Байєр».
Окрім цього, Микола Чорнонос, представник CNH Україна, звернув увагу на значній нестачі кадрів, що здатні розвивати напрям точного землеробства, а особливо фахівців у сфері аналітики даних та машинного навчання. Жоден навчальний заклад в Україні не готує спеціалістів у зазначеній галузі, їхнім навчанням «з нуля» займаються самі агрокомпанії. Тож державі необхідно визначати стратегічні напрями розвитку АПК та ініціювати розвиток у них.
«Якщо подивитися, за останні роки спостерігається збільшення сервісної орієнтованості АПК. Фактично всі компанії-виробники переходять на сервісні моделі співпраці зі своїми кінцевими клієнтами. Одним із хороших кейсів, де можна побачити цю трансформацію, є ринок дронів, який збільшується щороку. Цього року, якщо я не помиляюся, їхнє зростання сягнуло 700%. Де ще таке можна побачити?», — підкреслює Ольга Трофімцева, екс-заступник міністра агарної політики.
Попри такі обсяги зростання ринку, подібні компанії поступово переходять на сервісну модель роботи, продаючи як обладнання, а й послуги з їх обслуговування.
Нагадаємо, капітальні інвестиції у аграрне виробництво і харчову промисловість зросли на 13,1%.