В житті важливо постійно щось пробувати навіть не зважаючи на можливу невдачу – Тарас Баштанник – Fruit-Ukraine

Сьогодні свій День народження відзначає президент Української плодоовочевої асоціації (УПОА) Тарас Баштанник. Попри молодий вік, Тарас Петрович вже набув великого досвіду роботи в аграрній галузі України, адже свого часу він прийшов до ягідного бізнесу з зернового сектору, ставши успішним керівником проєкту «Українська ягода».  Сьогодні його досвід та авторитет в галузі допомагає йому на посаді керівника УПОА у розв’язанні найактуальніших проблем представників не лише ягідного, а й усього українського плодоовочевого сектору.

Команда УПОА вітає Тараса Петровича з його особистим святом та бажає завжди невичерпного джерела ідей, надійних ділових партнерів, а також щастя та благополуччя в особистому житті. З нагоди Дня народження ми зібрали ТОП-7 цитат Тараса Баштанника, що характеризують його ставлення до розвитку ягідного бізнесу, трендів в ягідництві та особистої мотивації.

Про свій шлях до ягідного бізнесу

«Ще у школі я спостерігав за бізнесом сім’ї однокласника – його батько висадив смородину на площі в 0,5 га на Київщині, наймав для прибирання людей, і дві-три, чотири тисячі доларів сім’я отримувала, а для десятикласника такі гроші здавалися статками. Я не планував тоді займатися ягодами, але лишилося переконання, що ягоди – це бізнес і в ньому можна заробляти»

Про перспективи та інвестиції в український ягідний бізнес

«У нашій країні вирощуванням ягід здебільшого займаються дрібні фермери. Нині врожайність ягідних культур в Україні на 7–20% нижча, ніж у сусідній Польщі. Це пояснюється тим, що фермери не інвестують у нові високопродуктивні сорти. Але незабаром ситуація може змінитися: останнім часом через високу рентабельність ягідного сектору, яка може досягати 50%, ним стали цікавитися великі виробники»

Про допомогу гуманітарної освіти в агробізнесі

«Завжди кажу, що якщо я розібрався в «Критиці розуму» Канта, то що там у тій аграрці розбиратися (посміхається). Пам’ятаю слова мого вчителя: “Наше завдання навчити вас вчитися”. Я вважаю, що треба вчитися щодня. Потрібна основа загального розвитку, фундамент. Філософія – це дуже потужна гуманітарна освіта»

Про розгойдування трендів у ягідництві

«Коли ви вирощуєте ягоду, на вас обов’язково хтось заробляє. Насамперед, це продавці посадкового матеріалу. Заробляють у хорошому розумінні. Якщо хтось, наприклад, продав мені машину, він на мені заробив, але я не проти. Аналогічна ситуація і в саджанцях, і в зрошенні, і в добривах. Таким чином розгойдуються певні тренди, які вигідні для продавців усіх ресурсів. Моя думка, що часто тренди розвиваються необґрунтовано, або дуже швидко, і це вигідно людям, описаним вище»

Про консерватизм українського споживача

«Український споживач мало до чого взагалі готовий, він досить консервативний. Мені дуже подобається європейський тренд на овочі та фрукти в упаковках, порізані та готові до вживання. Це чудовий снек. У нас подібне є на прилавках, але у малій кількості. І це пов’язано не з тим, що його не пропонують, а з тим, що його не купують.

Про мотивацію до дії

«Я вважаю, що краще щось спробувати, хай навіть невдало, ніж взагалі нічого не зробити. У цьому плані мені подобається фільм «Пролітаючи над гніздом зозулі». Там була ситуація: у лікарні стояла масивна тумба і пацієнти вірили, що якщо її зрушити з місця, можна втекти. Усі знали, але ніхто не намагався, бо були певні, що це нереально. Персонаж Джека Ніколсона єдиний, хто спробував її зрушити. Невдало. Всі стояли і дивилися на нього, а він повернувся, і злісно в голосі сказав: Що ви дивитеся? Я хоч би спробував». Я запам’ятав його слова. Пробувати треба обов’язково»

Про циклічність балансу попиту та пропозиції на ягідному ринку

«Ягода, як і інші товарні культури, циклічна позиція з погляду попиту-пропозиції. Постійно ми бачимо гойдалку, як по гречці, картоплі, цукру. Перевиробництво постійно змінюється дефіцитом. Якщо є дефіцит, формується висока ціна, всі кидаються виробляти продукт із високою ціною. І забезпечують надвиробництво. За ягодами картина така сама, з тією різницею, що довжина циклу і ціна помилки – 10 років»