В українському законодавстві досі відсутнє визначення крафтового виробництва

В Україні стрімко розвивається крафтове виробництво. Серед населення спостерігається високий попит на харчову продукцію не промислового виробництва. Споживачі демонструють таку прихильність власним гаманцем. Однак попри розвиток цієї ніші на законодавчому полі досі відсутнє чітке визначення поняття «крафтове виробництво», яке б регламентувало справедливі правила функціонування цієї сфери на ринку.

«Поняття крафтове виробництво для пересічного українця в першу чергу асоціюється з поняттям алкогольного напою, далеко не кожен розуміє, що це необов’язково алкоголь, а й продукти харчування, які виготовляються вручну в невеликій кількості і які мають відповідати низці вимог, в першу чергу щодо безпечності. Безвідповідально з боку держави не узгодити законодавчо цю категорію виробництва», – вважає Інна Мєтєлева, керівниця комунікаційної платформи “Агрополітичний діалог”Аграрна рада”

За її словами, сьогодні крафтові виробники користуються міксом нормативно правових актів, які тільки фрагментарно встановлюють правила їхньої діяльності. При цьому навіть наближеного визначення хто такий крафтовий виробник в обох документах немає.

Йдеться про Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», в якому є лише поняття малих потужностей і деякі деталі щодо умов праці на таких виробництвах. А також Закон України «Про інформування споживачів», в якому йдеться про необхідність вказувати обов’язкову інформацію про товар і ні слова про крафт.

Наразі в парламенті зареєстровано два законопроекти, які в більшій мірі будуть регулювати зазначену сферу. Перший, це проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо створення правового підґрунтя для розвитку галузі виробництва крафтових алкогольних напоїв в Україні», який вводить поняття «малий виробник дистиляту».

«Ця зміна до закону спростить виробникам процедуру отримання дозвільних документів і одночасно контролюватиме дотримання вимог діяльності таких виробників», – пояснила Інна Мєтєлева.

Другий законопроект – «Про внесення змін до деяких законів України щодо харчових продуктів та інших об’єктів санітарних заходів» – вводить поняття «ремісничий харчовий продукт». Це продукція, яка виробляється тільки на одній потужності за власною оригінальною рецептурою чи технологією в обсязі не більше 500 кг або літрів на тиждень в середньому за будь який проміжок часу впродовж року.

Серед переваг, які отримує у цьому випадку виробник продукції тваринного походження,  відсутність потреби отримувати експлуатаційний дозвіл. І що важливо, це регулювання вартості. «Реміснича продукція апріорі не може бути дешевою, оскільки вона виготовлена з натуральних інгредієнтів, за оригінальною рецептурою, і головне – це зазвичай ручна робота. Ці фактори не можуть не впливати на вартість, адже за характеристиками такі продукти будуть значно вищими за інші, тож справедлива ціна є ключовою для крафтових виробників», – наголосила керівниця “Агрополітичного діалогу”Аграрна рада”. Інна Мєтєлева додала, що використання маркування «ремісничий» дозволятиметься лише виробникам, які строго відповідають цьому визначенню.

AgriGator

Відповісти

Ваш email не публікується