Україна буде балансувати між виробництвом здорової їжі та максимальною ефективністю сільського господарства
В Україні вперше цього року відбулася інтелектуальна дискусія за участі профільних міністерств з приводу кліматичних цілей та забов’язань країни в контексті світових змін клімату. Про це повідомив заступник міністра економіки – торговий представник України Тарас Качка сьогодні під час VI Міжнародної конференції «Бобові – майбутнє планети», що відбувається сьогодні в Києві.
За словами заступника міністра економіки – торгового представника України, започаткування дискусії призвело до чіткого розуміння, що уявляє собою Україна з точки зору кліматичної політики, зокрема, в аграрній галузі.
«Базова річ полягає в тому що ми, через абсолютно негативну історію знищення економіки, вийшли на досить високий рівень скорочення викидів парникових газів. Тому в нас є заділ на майбутнє – сьогодні у нас скорочення викидів парникових газів на рівні 60% (в порівнянні з 1990 роком – AgriGator), а в майбутньому, до 2030 року, ми хочемо довести цей показник до рівня 65%. При цьому країни ЄС хочуть довести цей показник лише до рівня 55%»,- пояснює Тарас Качка.
Втім, за словами заступника міністра економіки – торгового представника України, це зовсім не означає, що «сьогодні ми можемо спочивати на лаврах». Адже з точки зору ефективності сільського господарства Україні ще досить далеко до країн ЄС. Це стосується, зокрема, використання ЗЗР, добрив тощо.
«Сьогодні коли ЄС говорить про зменшення використання, наприклад, пестицидів, то ми говоримо про те, що навіть не повинні брати на себе таке забов’язання, тому що Україна їх використовує значно менше, аніж ЄС. В цій точці починається велика дискусія з приводу важливості обрання стратегії протидії змінам клімату. Наприклад, сьогодні ЄС надає гроші власним фермерам задля стимулювання переходу на органічне виробництво. Втім, доцільність такої стратегії викликає серйозну політичну дискусію навіть всередині євроспільноти.
Натомість, в США сьогодні говорять про відмову від пестицидів. Однак при цьому відповіддю на виклики часу називають створення ГМО-продукції. Як бачимо, єдиної відповіді на те, як бути більш «кліматично дружніми» різним країнам світу не має. На цьому тлі сьогодні в Україні є шанс свідомо підійти до цих речей й говорити про те, що основна наша ставка – підвищення ефективності сільського господарства. Очевидно, що Україна буде балансувати між виробництвом здорової їжі та максимальною ефективністю сільського господарства»,- зазначає Тарас Качка.
В своєму виступі урядовець торкнувся й теми щодо забов’язань із зменшення карбонового посліду. За словами Тараса Качки, сільське господарство ця тема найбільше стосується в галузі тваринництва. «Ця галузь опиниться під одним з найбільших ударів кліматичної політики, але це не означає, що відбуватиметься скорочення поголів’я ВРХ. Питання скоріше полягатиме в таких речах як репродуктивність, запровадження нових технологій, утилізація метану для виробництва біогазу»,- пояснює заступник міністра економіки – торговий представник України.
Натомість зміни в рослинництві полягатимуть в тому, що зменшення викидів рівня парникових газів стосується розораності земель. Таким чином, за словами Тараса Качки, тренд екстенсивності рослинництва за рахунок розораності земель, вочевидь, буде зменшуватися. «Крім того, так звані, деградовані землі, скоріше за все, будуть виводитися з земельного фонду в лісові насадження, адже заліснення територій стане головним елементом компенсації викидів парникових газів для промисловості»,- резюмує Тарас Качка.