У аграріїв з’явиться більше можливостей для отримання кредитів: змінюється закон про кредитні спілки
21 жовтня відзначається Всесвітній день кредитних спілок. 1 червня поточного року сталася віхова подія для українських кредитних спілок. Цього дня Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт «Про кредитні спілки», який має прийти на заміну закону від 2001 року, повідомляє AgriGator.
Розробку цього документу ініціював Національний банк України в рамках реалізації реформи фінансового сектору, започаткованої в 2019 р. прийняттям закону «про спліт». Позиція НБУ багато в чому збіглася з баченням представників самих кредитівок – вони вже тривалий час виступали за модернізацію чинного законодавства, адже попередній профільний закон був ухвалений майже 20 років тому. За цей час в економічному, соціальному житті країни сталися суттєві зміни і до них мали
підлаштовуватися кредитні спілки.
Для фінансового ринку України кредитівки відіграють важливу роль. За даними НБУ, станом на 30 вересня 2021 р. зареєстровано 289 кредитних спілок, учасниками яких є понад 380 тис. громадян. Їхні активи, хоч і помірними темпами, але продовжують зростати. Так, за підсумками ІІ кварталу поточного року кредитний портфель спілок збільшився на 4%, а обсяги нового кредитування зросли на 11%.
На відміну від інших фінансових установ кредитні спілки, як правило, працюють в межах однієї області, району чи міста та спрямовують свою діяльність на підтримку своїх членів. Вони також опікуються розвитком місцевих громад, часто залучаються до локальних соціальних ініціатив і доброчинної діяльності. Якщо ж говорити про економічну сферу, то спілки надають немало кредитів агровиробникам, серед яких чільне місце займають фермери та одноосібники, малим та середнім підприємствам, які працюють у сільській місцевості і досить часто мають обмежений доступ до фінансування. Це так зване комерційне кредитування, і останнім часом саме воно виходить на перше місце в роботі кредитівок. Хоча значну частку їхнього кредитного портфелю, як і раніше, посідають споживчі кредити.
22 вересня відбулося засідання Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики, на якому розглядалося питання щодо підготовки документу до другого читання. Було зауважено, що народні депутати подали до нього 857 пропозицій та поправок, із яких 364 було враховано. Комітет рекомендував Верховній Раді прийняти законопроєкт в другому читанні.
Кредитування юридичних осіб
Під час підготовки до другого читання законопроєкту було враховано низку важливих пропозицій. Одна з них стосується надання можливості спілкам кредитувати юридичних осіб. Дотепер у такому праві вони обмежені і це суттєво стримує їхній подальший розвиток.
«Найбільш ключова зміна – це забезпечення доступу до кредитів кредитних спілок мікропідприємствам, фермерським господарствам, кооперативам, ОСББ, профспілкам, релігійним організаціям. Фактично це дає можливість кредитним спілкам вибудувати з ними довготривалі ділові відносини», – підкреслив Іван Вишневський, заступник директора Проєкту USAID «Кредитування сільськогосподарських виробників в Україні (КЕП)», що реалізується Всесвітньою радою кредитних спілок (WOCCU).
Також він зазначив, що законопроєкт містить виключний перелік суб’єктів, які підлягають кредитуванню кредитними спілками, – великих підприємств та холдингів серед них нема. Він пояснив, що легалізація відносин спілок із юридичними особами відіграє для останніх суттєву роль. Сьогодні багато фермерів беруть участь у державних та регіональних цільових програмах.
Отримуючи кредит від банку, вони мають право на відшкодування відсоткової ставки та на інші пільги, які передбачені цими програмами. З цієї схеми випадають кредитні спілки, тому що офіційно дотепер не надають кредити юридичним особам.
«Запровадження нового механізму не лише збільшить обсяги фінансування в кредитних спілках та відкриє доступ фермерам до кредитів інших інституцій, тобто дозволить мати більше джерел фінансування, але й надасть їм можливість отримувати певні відшкодування чи пільги, передбачені різними програмами, що суттєво посилить позиції малого підприємництва в сільській місцевості», – поділився Іван Вишневський.
Такі новації стосуються не лише фермерів, а й особистих селянських господарств. Не з усіма ними готові співпрацювати банківські установи, які висувають до них високі вимоги. Зокрема це стосується наявного земельного банку: щонайменше він має становити 200-500 гектарів. Натомість кредитні спілки готові обслуговувати клієнтів, які обробляють від 1 до 100-200 гектарів.
Перспективи спілок
Серед інших новацій, які запроваджує законопроєкт «Про кредитні спілки», є й право надавати платіжні послуги. Це особливо важливо для жителів невеликих населених пунктів та маленьких підприємств, які впродовж місяця здійснюють небагато платежів. «Також варто звернути увагу на норми, пов’язані з тим, що кредитні спілки набувають право надавати супровідні (в тому числі, посередницькі) послуги. Як на мене, це дуже перспективний шлях і абсолютно вірний, тому що члени кредитних спілок потребують різних фінансових послуг», – розповів Іван Вишневський. І додав, що український законодавець навіть передбачив, що кредитні спілки, які відповідатимуть встановленим регулятором вимогам, можуть отримати право на здійснення діяльності з обміну валюти.