Як на розвиток кореневої системи озимини впливають попередники, – дослідження – AgroTimes

Озимина, вирощена після чорного пару, має приблизно однакову масу коріння, незалежно від режиму погоди впродовж вегетації.

Про це свідчать результати досліджень Інституту зернових культур НААН, пише журнал The Ukrainian Farmer.

«Це свідчить про високі компенсаторні можливості парового поля з погляду нагромадження й раціонального використання рослинами наявних запасів ґрунтової вологи та поживних речовин», – ідеться в статті.

Натомість за розміщення культури після вівсяно-горохової сумішки на зелений корм і гороху на зерно спостережено істотне збільшення маси коріння пшениці в сприятливі за зволоженням роки до несприятливих, яке досягало 2,4–4,2 ц/га.

Зафіксовано певні розбіжності за роками й щодо розподілення коренів за профілем ґрунту. Достатнє зволоження чорнозему помітно пришвидшує темпи їх лінійного росту, вони краще освоюють нижче розташовані горизонти ґрунтової товщі.

За таких умов у межах материнської породи (шар 80–250 см) було зосереджено 21,5% загальної кількості коріння, тоді як у посушливі роки цей показник становив 2,2%.

За впливом на формування кореневої системи озимини чорний пар в усіх випадках мав перевагу над зайнятим.

У кількісному вимірі різниця між ними в середньому становила 8,8 ц/га, вона зростала в посушливі роки, що є природним, беручи до уваги суттєві розбіжності щодо глибини промочування ґрунту й обсягів доступної вологи на час сівби.

Горох, на відміну від більшості непарових попередників пшениці, характеризується ранніми строками збирання, розущільнювальною дією на підорні шари ґрунту, здатністю до азотфіксації. Саме цим здебільшого пояснюється сталий позитивний вплив його на розвиток кореневої системи наступної культури, маса якої зростала, порівнюючи із зайнятим паром, на 1,9–3,7 ц/га.

Раніше повідомлялося, яку роль відіграють кореневі рештки у системі живлення культур.


Джерело https://agrotimes.ua/

Відповісти

Ваш email не публікується