Одиниця поживності люцернового сінажу на 25% дешевша, ніж сіна – AgroTimes

Люцерну для заготівлі сіна та сінажу скошують у фазу початку бутонізації – до цвітіння, пише журнал The Ukrainian Farmer.

Запізнення призведе до різкого зниження якості кормів, зокрема, через швидке нагромадження лігніфікованої клітковини, що різко знизить перетравність органічного складу люцерни й призведе до колосальних втрат поживних речовин через виведення їх із організму з послідом.

Однак процес прив’ялювання люцерни для виготовлення сіна – довший, ніж для сінажу. Зазвичай скошена вранці маса на сінаж увечері вже готова для закладання в сховища.

Сіно ж потрібно сушити не менш як дві доби, тому ймовірність потрапляння маси під дощ вища. Повторне зволоження маси неминуче знизить поживність і кормову привабливість сіна.

Крім того, запізнення зі збиранням сіна з поля може призвести до суттєвих втрат найцінніших часток рослин люцерни – листочків. Пересушене сіно люцерни, особливо без його пресування, на 20-40% втрачає свою поживність через осипання листків під час збирання з поля.

Сінажування частково чи навіть повністю знімає зазначені проблеми люцерни. Підсушування люцерни на сінаж триває 12-15 годин. Зменшення вологи до 50-60% повністю залишає цілісність листової маси, а листочки, що відірвалися від стебла, прилипають завдяки липкому соку люцерни й лишаються в масі корму.

Але сінажування – значно складніший процес, пов’язаний із розміщенням підв’яленої люцернової маси в спеціальних сховищах, використанням консерванту, трамбуванням і укриттям корму герметичною плівкою. Та втрати поживних речовин за сінажування часто на 20-30% менші, ніж за приготування сіна. Тому одиниця поживності сінажованого корму, як правило, дешевша за сіно на чверть.

Як повідомлялося, корові слід згодовувати одночасно і сіно, і сінаж.