Пандемія COVID-19 призвела до погіршення ситуації із голодом в світі – ООН

У 2020 році ситуація з голодом у світі різко погіршилася, заявила Організація Об’єднаних Націй, що, ймовірно, значною мірою пов’язане з наслідками COVID-19. Незважаючи на те, що вплив пандемії ще не був повністю відображений ([1]), у міжвідомчому звіті зазначається, що приблизно десята частина світового населення – до 811 мільйонів людей – минулого року недоїдали. Ці цифри свідчать про те, що потрібно буде докласти колосальних зусиль, щоб світ виконав свою обіцянку подолати голод до 2030 року.

Цьогорічне видання «Стан продовольчої безпеки та харчування у світі» є першою глобальною оцінкою такого роду в епоху пандемії. Звіт публікується спільно Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО), Міжнародним фондом сільськогосподарського розвитку (МФСР), Дитячим фондом ООН (ЮНІСЕФ), Всесвітньою продовольчою програмою ООН (ВПП) та Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ).

Попередні видання вже звертали увагу всього світу на важливість забезпечення продовольчої безпеки мільйонів – серед них багато дітей. «На жаль, пандемія продовжує виявляти слабкі місця в наших продовольчих системах, які загрожують життю та існуванню людей у всьому світі», – наголошують керівники п’яти установ ([2]) ООН у передмові цьогорічного звіту.

Вони продовжують попереджати про «критичний момент», навіть покладаючи свіжі надії на збільшення дипломатичного імпульсу. «Цей рік пропонує унікальну можливість для покращення продовольчої безпеки та харчування через трансформацію продовольчих систем з майбутнім Самітом ООН з продовольчих систем, Самітом «Здорове харчування для росту» та Конференцією ООН зі зміни клімату (COP26)».

«Результат цих подій, – додають п’ять представників, – надалі формуватиме […] другу половину Десятиліття дій ООН щодо проблем харчування» – зобов’язання глобальної політики, яке ще не виконано.

Цифри в деталях

Вже в середині 2010-х голод почав зростати, руйнуючи надії на незворотний спад. Викликає занепокоєння, що у 2020 році голод посилився як в абсолютних, так і пропорційних показниках, випереджаючи приріст населення: приблизно 9,9 відсотків усіх людей, за оцінками, недоїдали минулого року проти 8,4 відсотків у 2019 році.

Більш ніж половина всіх людей, які потерпають від недоїдання (418 мільйонів) проживають в Азії; більше третини (282 мільйони) в Африці; і менша частка (60 мільйонів) у Латинській Америці та країнах Карибського басейну. Але найбільш різке зростання голоду спостерігалось в Африці, де, за оцінками, поширеність недоїдання, у 21 відсотка населення, більш ніж удвічі перевищує показники будь-якого іншого регіону.

За іншими показниками 2020 рік також був похмурим. Загалом, понад 2,3 мільярда людей (або 30 відсотків світового населення) не мали цілорічного доступу до достатньої кількості їжі: цей показник – відомий як поширеність помірної або гострої продовольчої незахищеності – стрибнув за рік настільки ж, як за попередні п’ять років разом. Гендерна нерівність поглибилася: на кожних 10 чоловіків, які страждають від нестачі продовольства у 2020 році було 11 жінок, позбавлених продовольчої безпеки (проти 10,6 у 2019 році).

Гіпотрофія зберігалася у всіх її формах, і діти платили високу ціну: у 2020 році, за оцінками, понад 149 мільйонів дітей до п’яти років мали затримку у рості або занадто низький ріст для свого віку; понад 45 мільйонів – занадто худі для свого росту; і майже 39 мільйонів – з надмірною вагою ([3]). Три мільярди дорослих та дітей залишались без доступу до здорового харчування, в основному через надмірні витрати. Майже третина жінок репродуктивного віку страждає на анемію. У всьому світі, попри прогрес у деяких областях, наприклад, більше немовлят харчуються виключно грудним молоком – світ не йде на шляху до досягнення цілей 2030 року щодо показників харчування.

Інші причини голоду та недоїдання

У багатьох частинах світу пандемія спричинила жорсткі рецесії та поставила під загрозу доступ до їжі. Проте ще до пандемії голод поширювався; прогрес у недостатньому харчуванні відставав. Тим більше це стосувалося країн, які постраждали від конфлікту, екстремальних кліматичних явищ, інших економічних спадів чи боротьби з високим рівнем нерівності – і все це у звіті визначено головними факторами продовольчої незахищеності, які, зі свого боку, взаємодіють ([4]).

Щодо сучасних тенденцій, «Стан продовольчої безпеки та харчування у світі» підраховує, що Ціль 2 сталого розвитку (Подолання голоду до 2030 року) буде недосягнутою майже для 660 мільйонів людей. З них 30 мільйонів можуть бути пов’язані з тривалими наслідками пандемії.

Що можна ще зробити?

Як зазначено у цьогорічному звіті, трансформація продовольчих систем є надзвичайно важливою для досягнення продовольчої безпеки, покращення харчування та забезпечення здорового харчування для всіх. Цього року публікація продовжує окреслювати шість «шляхів трансформації». За словами авторів, вони покладаються на «узгоджену сукупність політичних та інвестиційних портфелів» для протидії голоду та недоїданню.

Залежно від конкретного фактора (або поєднання факторів), з яким стикається кожна країна, звіт закликає політиків:

  • Інтегрувати гуманітарну політику, політику розвитку та побудови миру в районах конфлікту, наприклад, за допомогою заходів соціального захисту, щоб не дати сім’ям продавати мізерні активи в обмін на їжу.
  • Збільшити стійкість до змін клімату через продовольчі системи, наприклад, пропонуючи невеликим фермерським господарствам широкий доступ до страхування від кліматичних ризиків та фінансування на основі прогнозів.
  • Посилити стійкість найбільш вразливих до економічних негараздів, наприклад, за допомогою програм натуральної або грошової підтримки для зменшення впливу потрясінь на кшталт пандемії або нестабільності цін на продовольство.
  • Втручатися в ланцюги постачання, щоб знизити вартість поживних продуктів харчування, наприклад, заохочуючи посадку біоукріплених культур або полегшуючи виробникам овочів та фруктів доступ до ринків.
  • Боротися з бідністю та структурною нерівністю, наприклад, через активізацію ланцюгів продовольчої вартості в бідних громадах через передачу технологій та програм сертифікації.
  • Посилити продовольче середовище та змінити поведінку споживачів, наприклад, через усунення промислових трансжирів та зменшення вмісту солі та цукру в продовольчих товарах або захисту дітей від негативного впливу маркетингу продуктів харчування.

Звіт також закликає створити «сприятливе середовище для механізмів управління та інституцій», щоб зробити перетворення можливим. Це вимагає від політиків широких консультацій; потрібно розширити можливості жінок та молоді; та збільшити доступність до даних та нових технологій. Перш за все, закликають автори, світ повинен діяти зараз – або ж спостерігати за тим, як фактори, що спричиняють голод та недоїдання, будуть поступово посилюватися в найближчі роки, ще тривалий час після того, як мине потрясіння від пандемії.

AgriGator

Відповісти

Ваш email не публікується