Зерносушарка для фермера: обрати зараз та скоротити витрати у майбутньому – SEEDS

Останнім часом популярність зерносушильного обладнання серед українських фермерів значно зросла. Як правильно розрахувати необхідну продуктивність і обрати опції, що допоможуть економити при експлуатації? Публікуємо поради досвідчених спеціалістів.

Зерносушарка – в деякому сенсі база будь-якого елеватора. Саме з неї зазвичай починається шлях аграрія у великий світ елеваторів, інвестиція ж у це обладнання окупається доволі швидко: фермер заощаджує на сушінні/очищенні/зберіганні/відвантаженні на стороні й уже не залежить від черг на зерносховищах.

Владислав Переходько, керівник регіонального представництва компанії KMZ Industries, яка нещодавно оголосила про злиття заводу з елеваторним напрямком Variant Agro Build, підтверджує тенденцію: останні кілька років продажі сушарок суттєво збільшуються.

«Збільшення продажів викликано і зростанням попиту на ринку в цілому, і, зокрема, зростанням популярності наших зерносушарок Brice-Baker — єдиних іноземних зерносушарок, що виробляються в Україні. З огляду на наявні замовлення вже зараз бачимо, що цей рік за кількістю продажів цього обладнання стане рекордним для нашої компанії».

Зазвичай фермери обирають зерносушарки потужністю від 10 до 25 т/год (або 200–500 т/добу) по кукурудзі при знятті вологості від 24 до 14%, говорить фахівець KMZ Industries. А ще наголошує: першочергова задача при виборі зерносушарки – правильно розрахувати потрібну продуктивність: аби і потреби у сушінні повністю закрити, і зайвого не витрачати.

«Продуктивність сушарки розраховують з огляду на кількість зерна, яке збирається у господарстві й надходить на елеватор за добу. Наприклад, комбайни за добу збирають 200 т продукції, і господарство планує працювати 20 годин щодоби (4 години необхідні для проведення технологічних зупинок). Отже, продуктивність сушарки: 200 т/20 год = 10 т/год».

Потрібно врахувати і максимальний процент вологості, із яким зерно зазвичай надходить на елеватор, і саму культуру. Наприклад, так: зерносушарка продуктивністю 10 т/год із вологістю 22 % по кукурудзі.

Щодо інших нюансів вибору зерносушарки, тут Владислав Переходько радить звертати увагу не лише на ціну цього обладнання, а й на вартість подальшої експлуатації й використовувати різноманітні опції її оптимізації.

«Що стосується зерносушарки Brice-Baker, то як альтернативу системі аспірації, що стримує виділення 97,85 % пилу за межі цієї сушарки, ми також пропонуємо систему пилопригнічення: вона ефективна, а фермери віддають їй перевагу через більш привабливу ціну.

А система рекуперації тепла (коли частина відпрацьованого повітря із найменшим вмістом вологи та повітря після охолодження подаються через вентилятор до камери гарячого повітря для повторного використання)у наших зерносушарках дозволяє фермерам на 20–30 % знизити використання палива порівняно із зерносушарками без рекуперації».

Щодо способів зниження використання палива, спеціалісти також радять не просушувати занадто вологе зерно за один раз: окрім підвищених витрат палива це ще і підвищений процент бою, особливо для кукурудзи. Також обов’язковою умовою для заощадження палива під час зерносушіння називають попереднє очищення зерна від грубих домішок.

До речі значною економією у процесі експлуатації окуповуються зерносушарки на альтернативних видах палива. Недарма найбільш популярні вони у фермерському сегменті. Проте для початку таке обладнання потребує вкладень у теплогенератор із теплообмінником і вимагає комплексного підходу ще на стадії проєктування. А ще – комплексу обладнання, яке, зокрема, включає систему видалення попелу, систему зберігання і подачі палива, димову трубу й димосмоки.

«Наша Brice-Baker працює як на природному газі, так і на альтернативі — пелетах, трісці, соломі тощо. Можливе навіть підключення обох видів палива одночасно. Проте і підбір такого рішення завжди індивідуальний: рентабельність використання сушарки на альтернативі потрібно розраховувати для кожного окремого господарства».

Звісно, найбільш вигідне таке рішення для господарств, у яких наявні власні джерела альтернативного палива, наголошує Владислав Переходько.

«Якщо власного альтернативного палива немає, обов’язково потрібно враховувати логістику: адже чим легший продукт, тим дорожча його доставка».

Щоб рішення було дешевше газу (найдешевшого наразі виду палива), при щільності продукту не вище 300 кг/м3 логістичне плече не повинно перевищувати 80 км, резюмує Владислав Переходько.

 


Джерело https://www.seeds.org.ua

Відповісти

Ваш email не публікується