Трансформація продовольчих систем світу та що має робити вже сьогодні агросектор України: роз’яснює Михайло Малков

Здорове харчування, політика Smart Green Deal та доступність потрібних продуктів харчування для всіх є своєрідними векторами, що сьогодні визначають дорожню карту з трансформації продовольчих систем в Україні відповідно до світових тенденцій в цьому напрямку. Таку думку висловив координатор Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) із зв’язків з урядом та донорами в Україні Михайло Малков під час конференції Grain Ukraine, що відбулася в Одесі минулого тижня. Подробиці – читайте в ексклюзиві AgriGator.

Здорове харчування – пріоритетний напрямок трансформації продовольчих систем

Під час виступу щодо шляхів трансформації продовольчих систем України в умовах впливу кліматичних змін та кліматичної політики торгівельних партнерів України, Михайло Малков дав визначення кожному з вищезазначених векторів. При цьому він пояснив, що продовольча система, це сукупність видів діяльності, пов’язаних з виробництвом, переробкою, транспортуванням та споживанням їжі.

Координатор ФАО із зв’язків з урядом та донорами в Україні, зазначив, що здорове харчування, як один з пріоритетних напрямів трансформації продсистем, спрямовано на забезпечення доступу до здорового харчування для всіх, стійке споживання, зміни в гастрономічній культурі, включаючи підтримку гастротуризму та зменшення втрат їжі та харчових відходів.

«Щодо напряму «Smart Green Deal для України», то це нова амбітна національна політика у відповідності до Коронівійської Спільної Програми ООН з питань сільського господарства та Стратегії ЄС «Від ферми до виделки» («From farm to fork»), що буде базуватись на українських реаліях.

Політика буде зосереджена на економічному зростанні, розвитку сільських територій, інноваційних рішеннях та зменшенні викидів парникових газів. Планується, що цей пріоритетний напрям також буде сприяти розвитку агрометеорологічних послуг, стане стимулом для розвитку зеленого фінансування та забезпечить створення бази для розвитку вуглецевого фермерства»,- пояснив Михайло Малков.

Крім того, одним з векторів трансформації продовольчих систем України є доступність потрібних продуктів харчування для всіх. Даний напрям, за словами Михайла Малкова, має розвивати ланцюжки доданої вартості, сприяти відновленню сегменту HoReCa після пандемії коронавірусу, зміцнювати внутрішній ринок та стимулювати експорт у поєднанні з посиленням взаємодії зі світовими гуманітарними організаціями.

Окремо у своєму виступі Михайло Малков зупинився на елементах та драйверах кліматичної політики України, які впливають на розвиток сільського господарства. Зокрема, до елементів фахівець відносить міжнародних та національних угод та законодавчих актів. Серед них:  Паризька Угода, Національний визначений внесок до Паризької Угоди, Закон України «Про засади моніторингу, звітності та верифікації викидів парникових газів», Концепція реалізації кліматичної політики до 2030 р. та відповідний план заходів від 2017 р, Стратегія низьковуглецевого розвитку до 2050 р, Стратегія адаптації до кліматичних змін,  Національна Дорожня карта по трансформації продовольчих систем.

«До драйверів кліматичної політики України варто віднести власне кліматичні зміни, позиції з цього питання міжнародних організацій, головних політичних і торгівельних партнерів та міжнародних фінансових інститутів та тренд сталого розвитку провідних компаній»,- пояснив Михайло Малков.

драйверы1

«Уряду та українському агробізнесу потрібна консолідована позиція щодо ролі в забезпеченні світової продовольчої безпеки»

Фахівець також детально розповів про фактори, що впливають на розвиток продовольчих систем. Серед них: ланцюжки доданої вартості, харчове середовище, так звані, індивідуальні фактори та поведінка покупців.

«Ланцюжок доданої вартості продуктів харчування включає всі етапи, необхідні для виробництва та переміщення продуктів з поля до виделки. Ці етапи включають, серед іншого, сільськогосподарське виробництво, зберігання та розподіл, переробку та упаковку, роздрібну торгівлю та маркетинг.

У свою чергу, харчове середовище – це місце, де споживачі взаємодіють із системою харчування з метою придбання та споживання їжі. Харчове середовище включає фізичні місця, такі як магазини чи ринки, де люди купують їжу. Наявність та доступність їжі, безпека, якість та зручність, реклама – все це частини харчового середовища.

Індивідуальні фактори включають економічний статус людини, процес мислення, мрії, прагнення та загальну життєву ситуацію. Усі ці фактори впливають на те, яку їжу людина купує та їсть.

Споживча поведінка включає рішення людей щодо видів їжі, яку вони обирають, а також як люди готують, зберігають, їдять та діляться їжею з іншими в своїх домашніх господарствах»,- пояснив Михайло Малков.

Координатор ФАО із зв’язків з урядом та донорами в Україні під час конференції також повідомив про те, що питання зменшення продовольчих витрат та харчових відходів стане одним з ключових під час саміту ООН з продовольчих систем, що відбудеться у вересні поточного року.

драйверы2

«Тому сьогодні українському уряду, ще до початку саміту, варто розробити єдину консолідовану позицію з агробізнесом щодо ролі України в забезпеченні світової продовольчої безпеки та шляхів трансформації продовольчих систем»,- підкреслив Михайло Малков.

AgriGator

 

Відповісти

Ваш email не публікується