Тернопільщина страждає від масового поширення борщівника Сосновського

Поширеність борщівника Сосновського набуває небувалих масштабів. Ця отруйна рослина здатна завдати шкоди не тільки здоров’ю тварин і людей, але і значних збитків аграріям. Вона швидко розповсюджується, витісняючи інші рослини, включаючи культурні. Тому сільгоспвиробників Тернопільщини закликають знищувати карантинний інтродукований бур’ян.

Про це інформує ГУ Держпродспоживслужби в Тернопільській області.

Відповідно до доручення голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 29 травня 2019 року № 67 «Про ліквідацію вогнищ розповсюдження борщівника Сосновського на території області» районним державним адміністраціям спільно з органами місцевого самоврядування необхідно забезпечити залучення власників та користувачів земельних ділянок впродовж вегетаційного періоду до знищення борщівника Сосновського.

«Необхідно пам’ятати, що землевласники і землекористувачі, які не вживають заходів із боротьби з бур’янами несуть адміністративну відповідальність за статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення», — наголошують у Держпродспоживслужбі.

Небезпечність борщівника Сосновського

Борщівник Сосновського — багаторічна рослина, родини зонтичних, що виглядає, наче величезний кріп, і сягає 2-3 метрів заввишки, має товсте порожнисте стебло та великі перисті листки. Ця рослина, завдяки потужній наземній масі, витісняє інших представників флори і не дає їм розвиватися, повністю займає свій ареал зростання. Він легко пристосовується до будь-яких умов, йому не страшні ні заморозки, ні посухи, росте на будь-якому ґрунті.

Борщівник мігрує Україною — відомчими смугами автомобільних та залізничних шляхів, узбіччями польових доріг, з’являється на сільськогосподарських угіддях, необроблювальних землях, пустирях, сміттєзвалищах, присадибних і дачних ділянках, обочинах лісів, у парках, садах, каналах, ярах, заплавах річок.

Борщівник Сосновського — небезпечний вид, до якого необхідно вживати заходи, щоб запобігти його поширенню. До таких заходів відноситься систематичне скошування, зрізування товстих коренів на глибині 10-15 см. Найефективніший засіб боротьби — хімічний. При появі першої розетки, рослину належить обробити гербіцидами суцільної дії, а саме — препаратами гліфосатної групи. Якщо ж упустили момент і рослина зацвіла, то скошену квітку обов’язково треба спалити, бо насіння дозріває навіть тоді, коли рослина скошена (одна рослина дає 15-20 тис. летючих насінин, які можуть проростати в ґрунті навіть через 10-12 років).

Останнім часом борщівник Сосновського став дуже актуальною темою для всіх. Ще з 70-х років борщівник почали використовувати на корм худобі, адже рослина швидко нарощувала дуже потужну біомасу. Проте, необдумане впровадження борщівника Сосновського в сільськогосподарське виробництво, як нетрадиційної кормової культури, призвело до неконтрольованого його поширення в біоценозах Тернопільської області.

Поряд з всіма перевагами борщівника, виникло багато проблем, це і погана якість молока при його згодовуванні, виснаження ґрунту рослиною, витіснення інших рослин. Але найбільша і найвідчутніша проблема полягає в тому, що борщівник являючись інвазійним видом рослин, завдає шкоди здоров’ю людей. Сік борщівника потрапивши на шкіру людини викликає серйозні опіки. При сильних опіках підвищується температура, починається лихоманка, з’являються виразки, а після загоєння на їх місці ще 2-3 роки залишаються темні плями. Наслідки таких уражень шкіри, іноді зберігаються все життя. Ураження борщівником посилюється при сонячному світлі.

Висока активність борщівника на світлі пов’язана з наявністю в ньому особливих фотодинамічних активних речовин — фуранокумаринів, які підвищують чутливість шкіри до ультрафіолетового світла і нейтралізують при цьому дію меланіну.