Продовольча інфляція, високий урожай, форвардні ціни: що впливатиме на ціноутворення зернових в 2021 році
У сезоні 2020/21 МР український аграрний сектор пережив трансформацію від трудомісткої до капіталомісткої моделі розвитку. При цьому зростання і стабілізація врожаю зерна на рівні 65-75 млн тонн – це результат значних зусиль, які були зроблені для розвитку галузі в попередні роки. На цьому тлі важлива роль динаміки імпорту аграрних технологій, які набувають все більшого значення. Адже ці технології в змозі зменшити вплив такого несприятливого фактора як погода. Наприклад, завдяки технологіям обробки землі, впровадження нових гібридів насіння сьогодні ми можемо отримати хороший урожай навіть в умовах посухи.
Таку думку висловив генеральний директор компанії «УкрАгроКонсалт» Сергій Феофілов сьогодні в ході виступу на 18-й міжнародній конференції «BLACK SEA GRAIN-2021», що почала роботу в Києві. Інформаційним партнером заходу виступає агромедіа-агенція Sapienza. Детальніше – читайте в ексклюзивному матеріалі журналістів AgriGator.
«Внутрішні та зовнішні інвестиції в український агросектор падають, розвиток галузі відбувається за рахунок власних коштів фермерів»
«Капіталомістка модель аграрного сектора показує, що подальший розвиток галузі неможливий без інвестицій. Однак в загальній структурі інвестицій в українську економіку, тільки 10% із загального обсягу внутрішніх інвестицій надходять в агросектор. Причому в 2019 р відбулося зниження цього обсягу, яке продовжилося і в 2020 році. Іншими словами, цілком зрозуміло, що агросектор України попросту недоінвестований», – зазначає гендиректор «УкрАгроКонсалт».
За словами Сергія Феофілова, аналогічним чином складається ситуація і з іноземними інвестиціями в агросектор, хоча офіційна українська статистика і не публікує ніяких даних на цей рахунок. Але за даними Нацбанку, в Україні другий рік поспіль триває відтік прямих іноземних інвестицій – в 2020 році він склав майже 900 млн. доларів, а в першому кварталі поточного року – вже 300 млн. Разом з тим, відтік інвестицій – це глобальна тенденція для країн з ринками, що розвиваються, характерна для сезону 2020/2021 рр. Також глобальною тенденцією є «перелив» інвестицій з реального сектора економіки у фінансовий – гроші вкладаються в акції, цінні папери, облігації.
«На цьому тлі варто задуматися: за рахунок чого триває розвиток аграрного сектора, хто платить за прибирання полів, внесення добрив і т.д.? Основним джерелом фінансування, в даному випадку, залишаються власні доходи фермерів. За 4 роки частка власних коштів агровиробників у фінансуванні агробізнесу зменшилася лише на 4%.
Зростання цін на агропродукцію в 2020 році, за рахунок чого агробізнес може отримати додаткові кошти та інвестувати їх в подальшому в розвиток виробництва, в принципі, додає оптимізму, що доходи фермерів виростуть – це гроші на які вони будуть купувати нові технології», – зазначає Сергій Феофілов.
«Зростання виробництва в новому сезоні покажуть зернові культури з рентабельністю вирощування вище 20%»
Говорячи про розвиток ринку зернових і зернобобових сільгоспкультур в поточному сезоні, Сергій Феофілов зазначає, що з’явилися нові фаворити – соя і пшениця. Раніше такими фаворитами в основному були насіння соняшнику і кукурудза.
Але рентабельність вирощування кукурудзи в поточному сезоні несподівано впала, а саме під впливом рентабельності тієї чи іншої культури складається структура посівних площ. Якщо проаналізувати розвиток ринку саме по структурі посівних площ, то в 2021 році зростання покажуть ті культури, які мають рентабельність вище 20%.
«Безумовно динаміка цін влітку-восени 2021 року визначатися не тільки маржинальністю культур, а й рядом ринкових факторів. Якщо ми розглядаємо ринок пшениці, то основним фактором ризику, який вплине на ціноутворення, стане зростання глобального врожаю, а також державні заходи з регулювання експорту.
Серед факторів ризику для внутрішнього ринку зернових України можна також розглядати урожай, який буде перевищувати попит. Але, з іншого боку, підтримку внутрішнім цінам може надати дешевизна кукурудзи в порівнянні з фуражної пшеницею», – прогнозує гендиректор «УкрАгроКонсалт».
Сергій Феофілов також звертає увагу, що експерти компанії «УкрАгроКонсалт» не в усьому згодні з прогнозами Мінсільгоспу США (USDA), які іноді занадто оптимістичні. Хоча аналітики компанії підтверджують думку Мінсільгоспу США про те, що в поточному році буде зафіксовано зростання врожаю зернових в Україні і Росії.
«Засуха та зниження рентабельності залишаються основними факторами ризику для українських виробників кукурудзи»
Якщо говорити про світовий ринок кукурудзи, то на сьогодні увага його основних гравців зосереджена на країнах Латинської Америки, де через низку проблем, перш за все з транспортуванням, в поточному році може зменшитися врожай цієї культури. Цей фактор, на думку Сергія Феофілова, буде підтримувати ціни на кукурудзу. При цьому в світі існує високий попит на цю культуру з боку Китаю, незважаючи на плани заміщення кукурудзи кормовими інгредієнтами.
В Україні для виробників кукурудзи основним ризиком залишаються посуха і зниження рентабельності. Втім, якщо говорити про погоду, то для українських аграріїв складається на даний момент сприятлива ситуація.
Сергій Феофілов в своєму виступі також відзначив особливості форвардних контрактів на закупівлю зернових в 2020 році. Так, в лютому-березні форвардні ціни були набагато нижче спотових цін, які склалися в липні-вересні. У поточному році форвардні ціни залишилися високими і на ринку може скластися зворотна ситуація, коли «форварди» будуть вищими за спотові ціни. При цьому для прийняття рішень виробникам сьогодні потрібно розуміти: за якими ж культурами в майбутньому сезоні можна очікувати «відкат» цін?
«Варто звернути увагу на кукурудзу: ця кормова культура на сьогодні коштує дорожче навіть продовольчої пшениці. Аналогічну картину ми можемо спостерігати і на ринку ячменю.
Наступний фактор, що має вплив на ціноутворення – продовольча інфляція. Це прямий наслідок впливу світової пандемії коронавірусу на ринки продовольства, що викликало побоювання їх гравців. Одна з основних причин продовольчої інфляції полягає в накопиченні споживачами значних обсягів невикористаних фінансових коштів. Таким чином виник, так званий, відкладений попит. У світовому масштабі він оцінюється в розмірі від 3 трлн доларів. Втім, дуже часто можна чути прогнози, що після завершення пандемії коронавірусу, ці кошти увіллються в споживчий ринок, що призведе до зростання цін на продовольство, так як пропозиція буде відставати від попиту», – резюмує Сергій Феофілов.