Як позакореневе підживлення ярого ячменю впливає на його продуктивність – AgroTimes

Позакореневе підживлення як елемент технології вирощування ячменю ярого підвищує коефіцієнт використання поживних елементів з добрив та ґрунту, дає змогу знівелювати нерентабельне витрачання добрив, усунувши небажану трансформацію поживних елементів у ґрунті, нейтралізує токсичну дію сполук важких металів.

Про це пише в журналі The Ukrainian Farmer завідувач сектору сучасних технологій у рослинництві Хмельницької державної сільськогосподарської станції Інституту кормів та сільського господарства НААН Жанна Молдован.

«За результатами наших досліджень, використання на посівах ячменю ярого добрив-компенсаторів у фази кущіння та прапорцевого листка забезпечувало покращення показників індивідуальної продуктивності: довжини колоса, кількості колосків та зерен у колосі, ваги 1000 зерен та зерна з одного колосу,  істотне зростання урожайності», – зазначає науковець.

Утім, Жанна Молдован наголошує, що підживлення рослин мікроелементами не замінює звичайних азотних, фосфорних і калійних добрив, а тільки доповнює їх і буває ефективним лише тоді, коли рослини не відчувають дефіциту основних елементів живлення.

У сільськогосподарському виробництві мікроелементи слід застосовувати у хелатній (біологічно активній) формі, оскільки сольові засвоюються рослинами лише на 30–40 %, а в хелатній – майже повністю.

Нагадаємо, весняне позакореневе підживлення озимини варто поєднати із захистом посівів.