Українські сади підкорює червона родичка цілющої обліпихи – Seeds
Обліпиха в Україні поступово стає популярною промисловою культурою. Не виключено, що з часом поряд ростиме її не дуже далекий родич – шефердія, пише SEEDS.
Шефердія (Shepherdia) – рід рослин сімейства Лохових, або Обліпихових (Elaeagnaceae) має лише три види невеликих чагарників, які ростуть в Північній Америці.
Іноді трапляється так, що на базарі садівник купує саджанець обліпихи, а згодом з нього виростає зовсім інша рослина – з червоними ягодами. Так, це саме вона – шефердія. Загалом це теж обліпиха, але канадська.
Саджанці шефердії та обліпихи переплутати, насправді, легко. На цьому етапі розвитку рослини можна орієнтуватися по листочках: у обліпихи вони видовжені, гострі на кінцях, а у шефердії, хоча і теж подовжені, але на кінцях округлі.
Але ось з настанням пори плодоношення, переплутати цих родичів неможливо: помаранчеві ягоди обліпихи щільно притиснуті до гілок по довжині, а яскраво-червоні в білу цятку ягоди шефердії зібрані в грона.
Шефердія в наших краях росте непогано – вона досить морозостійка не вимоглива до грунту. На коренях у неї утворюються бульби з бактеріями, що засвоюють азот з повітря, завдяки ним вона може рости на грунтах, бідних на органічні речовини і навіть на кам’янистих грунтах.
Пара шефердії потрібна обов’язково. Чоловічі і жіночі рослини необхідно висаджувати одночасно в співвідношенні, приблизно, чотири жіночих на одну чоловічу. Турбуватися про статеву приналежність сіянців шефердіяї не варто – співвідношення чоловічих і жіночих екземплярів серед них приблизно однакове.
Стать шефердіевих рослин можна легко визначити по квітковим брунькам: у чоловічих дерев бруньки крупніші за жіночі і мають округлу форму, тоді як у жіночих вони довгасті, кілька загострені та більш притиснуті до пагону.
Способів розмноження шефердії є кілька. Доволі простий – насіннєвий спосіб розмноження. Насіння найкраще висівати восени, схожість їх тоді становить 70-80%. При весняному посіві насіння необхідно стратифікувати, але вони дадуть лише 60-70% сходів.
Щоправда більшість садівників вважають за краще розмножувати шефердію зеленими живцями. Досить легко розмножити шефердію і кореневими відводками.
Плодоносить шефердія регулярно, зокрема і у нас. Вважається, що найбільш урожайним є старе дерево. Щороку воно приносить по 30-40 кілограмів плодів. Дерева молодші плодоносять теж щорічно, але дають лише по 10-25 кілограмів ягід.
Багато хто вважає ягоди шефердії несмачними, але це тому, що досвід вирощування цієї рослини в наших садах ще невеликий. Дійсно, навіть зрілі ягоди цієї рослини (в серпні) кислуваті і гірчать.
Не варто поспішати знімати урожай з дерева: після заморозків смак ягід зміниться: вони стануть солодшими та матимуть більш ніжну текстуру м’якоті.
До речі, кісточки у ягід шефердії також м’які. Дуже добрі перетерті з цукром ягоди шефердії: їх можна розкладати по банках і зберігати в холодильнику. Для заморозки вони також підходять.
Свіжі плоди шефердії їдять окремо або додають до них інші осінні ягоди: брусницю, смородину, журавлину.
З шефердії готують морси, компоти, варення, джеми, киселі, пастилу, мармелад, желе і навіть соуси. Їх додають в чізкейки та пироги. Також ягоди дуже гарні для різних наливок і настоянок.
Шефердія, так само, як і обліпиха – рослина-цілитель. Найбільша її цінність – високий вміст вітаміну С (більше, ніж в обліписі). Шефердія вважається чудовим иммуностимулятором, її рекомендують приймати для профілактики хвороб, а також ослабленим людям.
Також ягоди цієї рослини корисні для тих, хто страждає на серцево-судинні захворювання. Ягоди мають бактерицидні та протизапальні властивості. Відвари з ягід і листя шефердії корисно приймати в осінньо-зимовий період, коли починаються епідемії грипу та ГРЗ.