Продовольчі системи Європи мають працювати так, щоб забезпечити здоровий раціон харчування людини – ФАО
Хоча протягом останніх 20 років проблема голоду не стояла гостро в Європі та Центральній Азії, у регіоні частково спостерігається зростання помірної продовольчої незахищеності, тобто нерегулярного доступу до поживної їжі у достатній кількості, одночасно з чим відзначається швидке зростання випадків надмірної ваги у населення, що ставить під сумнів здатність регіону забезпечити продовольчу безпеку та поліпшення харчування, як зазначено в Цілях сталого розвитку (ЦСР). Про це йдеться у звіті Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО). Деталі – читайте на AgriGator.
Зниження витрат на поживну їжу може мати вирішальне значення для досягнення кращого харчування та стійкості.
Згідно з Регіональним оглядом стану продовольчої безпеки та харчування у Європі та Центральній Азії – 2020, пандемія COVID-19 створює серйозні загрози у сфері продовольчої безпеки та харчування, особливо для малозабезпечених та вразливих груп населення у регіоні.
Щорічний звіт, підготовлений спільними зусиллями ФАО, Європейської економічної комісії ООН (ЄЕК ООН), Дитячого фонду ООН (ЮНІСЕФ), Всесвітньої продовольчої програми (ВПП), Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та Всесвітньої метеорологічної організації (ВМО), забезпечує всебічний аналіз цієї теми, включаючи всі форми неповноцінного харчування, сучасні схеми харчування та витрати на харчування окремих осіб, суспільства та планети.
Особливе занепокоєння в цілому в Європі та Центральній Азії викликає раптове погіршення ситуації в деяких країнах Центральної Азії, СНД та Кавказу, що стримує регіон від досягнення Цілей на 2030 рік щодо подолання значної та поміркованої продовольчої незахищеності.
«Останні 12 місяців показали, що наше здоров’я та функціонування наших агропродовольчих систем є першочерговими, і що потрібно докласти ще більше зусиль, – зазначив Володимир Рахманін, заступник Генерального директора ФАО та Регіональний представник ФАО для Європи та Центральної Азії. – Ми всі, включаючи директивні органи, співтовариство з питань розвитку, громадянське суспільство, наукові кола, приватний сектор – маємо зробити все, щоб досягти Цілі Подолання голоду, продовольчої безпеки та більш якісного харчування, не залишаючи нікого без уваги та сприяючи сталому розвитку сільського господарства».
«Зменшення рівня продовольчої незахищеності та недоїдання вимагає підходу за принципом життєвого циклу, приділяючи особливу увагу дітям, дівчаткам-підліткам, матерям та іншим вразливим групам населення, – заявив Джон Ейліфф, регіональний директор ВПП в Азії та Тихоокеанському регіоні. – Ліквідація голоду – це не просто наповнення шлунка їжею. Це мета, що вимагає від нас роботи у різних секторах – від сільського господарства та соціального захисту до освіти та охорони здоров’я – для забезпечення здорового, збалансованого харчування, яке також є доступним для всіх і кожного».
«Залежно від сфери виробництва та свого місця розташування фермери регіону особливо постраждали від перебоїв, спричинених пандемією COVID-19, особливо в країнах з перехідною економікою, – наголосила Ольга Алгаєрова, заступниця Генерального секретаря ООН та ЄЕК ООН. – Я закликаю уряди залучити адекватну фінансову підтримку фермерам. Я також закликаю їх у повній мірі використати процедури ООН щодо спрощення торгівлі та перетину кордону, щоб тримати кордони відкритими для полегшення потоку товарів, зокрема основних продуктів, таких як свіжі продукти харчування».
Країни продовжують досягати успіхів у подоланні проблеми затримки розвитку дитини та низької ваги дитини при народженні, проте спостерігається протилежна тенденція щодо анемії та виключного грудного вигодовування протягом перших шести місяців життя. У всіх країнах регіону існують прогалини в межах політики щодо профілактики ожиріння та залізодефіцитної анемії.
«ЮНІСЕФ визнає важливі досягнення країн щодо затримки росту дитини, атрофії та низької ваги при народженні. Однак якщо не збільшити зусилля, регіон не зможе виконати покладені на себе зобов’язання до 2025 та 2030 років щодо надмірної ваги серед дітей, анемії та виключного грудного вигодовування, – зазначив Афшан Хан, регіональний директор ЮНІСЕФ в Європі та Центральній Азії та спеціальний координатор з питань біженців та мігрантів у Європі. – Доступні, здорові раціони харчування є основою продовольчої безпеки та харчування, а пандемія COVID-19 спричинила збільшення уразливості дитячого харчування. Ми маємо фактичні дані, якими можна поділитися з директивними органами та постачальниками продуктів харчування для вжиття заходів щодо покращення раціонів харчування та мобілізації системи охорони здоров’я, освіти та соціальних систем для покращення харчування дітей».
Поширеність випадків надмірної ваги та ожиріння є головною проблемою навіть серед дітей, із тривожно високими показниками у більшості країн регіону. За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, поширеність випадків надмірної ваги серед дітей віком 6-9 років є найвищою в країнах середземноморського регіону.
«Люди, які страждають від надлишкової ваги, мають підвищений ризик отримання серйозних наслідків від COVID-19, – сказав Ганс Клюге, регіональний директор ВООЗ у Європі. – Пандемія COVID-19 також показала наскільки крихкою може бути продовольча система, і наскільки важливо забезпечити, щоб усі люди, незалежно від того, де і як вони живуть, мали доступ до безпечної, здорової та поживної їжі. Для європейського регіону ВООЗ це життєво важливо, враховуючи ситуацію, що склалася з поширенням випадків ожиріння, що саме по собі є хронічним складним захворюванням, а також основним фактором ризику розвитку незаразних захворювань у регіоні».
Крім того, значного впливу регіон зазнає через фактори, пов’язані з надмірним споживанням продуктів із високим вмістом солі, жиру та цукру та недостатнім споживанням фруктів та овочів. Це вимагає структурних змін у виробництві та споживанні їжі в межах наявних систем харчування. Дані ВООЗ свідчать про те, що нездоровий раціон харчування є причиною приблизно 86 відсотків смертей та 77 відсотків ускладнень захворювань у регіоні.
Розробляючи національні стратегії продовольчої безпеки та харчування, ФАО рекомендує країнам враховувати екологічні та кліматичні наслідки контрольної дієти та підвищити рівень освіти щодо таких наслідків.
«Вплив зміни клімату та навколишнього середовища представляє все більш серйозну загрозу для наявних зусиль у сфері управління, – заявив глава Європейського регіонального бюро ВМО Мілан Дачич. – Необхідно впроваджувати заходи політики, що сприяють сталому землекористуванню, зниженню забруднення повітря, забезпеченню продовольством вразливих груп населення, скороченню втрат врожаю і обмеженню обсягу викидів парникових газів, пов’язаних із сільським господарством. Діяльність Всесвітньої метеорологічної організації в сфері довгострокового моніторингу, обміну даними, інформацією і знаннями, а також підвищення якості специфічних для конкретного контексту прогнозів і аналізу життєво важлива для пом’якшення впливу зміни клімату та навколишнього середовища».
Ченг Фанг також вказав на невигідний склад продуктів харчування, доступних на ринках Європи та Центральної Азії. В регіональному огляді було виявлено, що доступність продуктів харчування на тваринній основі перевищує середньосвітові показники, тоді як рівень споживання овочів, бобових та риби є нижчим від загальносвітових показників. Потрібно приділяти більше уваги сільському господарству, що є чутливим до продуктів харчування та сприяє здоровому раціону харчуванню. Ініціативи «Європейський зелений курс» та «Від ферми до виделки» є політичними межами, які можуть полегшити процес впровадження змін.
«Можна зробити основний висновок – незважаючи на значний прогрес у диверсифікації та підвищенні доступності продуктів харчування, існує необхідність переорієнтувати системи виробництва та торгівлі продуктами харчування таким чином, щоб забезпечити здоровий раціон харчування», – зазначив Ченг Фанг, економіст ФАО та головний автор доповіді. – Це може вимагати додаткових зусиль у галузі освіти споживачів та додаткових стимулів для збільшення споживання фруктів та риби, окрім інших продуктів харчування, для досягнення стійких та здорових стратегій харчування в цих країнах».