Дефіцит худоби призвів до аномально високих сезонних цін на живець ВРХ — КУРКУЛЬ
Станом на початок квітня поточного року, згідно з даними Держстату, в Україні нараховувалось 3139,3 млн голів ВРХ, з яких 1668,0 млн — молочне поголів’я. Так, загальна кількість ВРХ зменшилася на 6,4% в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це розповів провідний менеджер з управління продажами агродепартаменту «МХП» Олександр Нос у другому випуску проєкту «Молочний дайджест» на Kurkul.com.
Зокрема кількість ВРХ в промисловому секторі зменшилася на 1,9% (1011,7 млн голів у 2021 році проти 1031,6 млн у 2020 році). У тому числі молочне поголів’я складає 424,2 тис., що на 1,6% менше у порівнянні з аналогічним показником минулого року.
Найбільше скорочення поголів’я ВРХ спостерігається саме у господарствах населення. Так, станом на квітень зафіксували зменшення на 6,4% (2127,6 млн голів проти 2322,3 млн у 2020 році). У тому числі молочне поголів’я складає 1243,8 млн, що на 7,1% поступається торішньому показнику.
«Через подорожчання кормів та майбутнє відкриття ринку землі господарства та підприємства масово скорочували поголів’я ВРХ увесь минулий рік. Найбільше скорочення спостерігається у господарствах населення у Чернігівській (-20,2%), Херсонській (-16,6%) та Київській (-15,1%) областях», — зазначив спеціаліст.
Олександр Нос зауважив, що дефіцит худоби, котру купують м’ясокомбінати, призвів до аномально високих сезонних цін на живець ВРХ. Так, зазвичай ціни починали знижуватись в лютому та збільшуватись перед Великоднем. А цього року вартість живця ВРХ збільшувалась із січня до середини квітня.
«Зараз спостерігається просідання ціни живця ВРХ на 1-2 грн/кг, але це, найімовірніше, відголос на прийняття законопроєкту про зміну ПДВ, оскільки вартість без ПДВ перебуває на рівні березня-середини квітня. Відповідно, відсутність сезонного падіння цін вказує на дефіцит сировини», — пояснив експерт.
На думку спеціаліста, виправити таку понижувальну тенденцію можна за допомогою державного регулювання. Зокрема виробникам молока необхідна системна діяльність держави: реальні дотації, доступні кредити та пільгове оподаткування.
«Крім того, держава має врахувати проблеми переробників. Це стосується монополії рітейлу та його нерегульованої маржі, адже у ланцюжку виробник-переробник-рітейл найбільший прибуток має саме рітейл», — додав Олександр Нос.