Скасування ввізного мита на вино з ЄС стимулює зростання імпорту до України – Катерина Звєрєва – UkraineFood

На сьогодні в Україні складається не найсприятливіша ситуація з виноградарством і виноробством. У 2015 році в Україні переробили 194 тис. т винограду, в 2019-м – 124 тис. т, а в 2020-му – лише 76 тис. т. За виробництвом виноматеріалів показники ще гірше: в 2015 році виробили 14,1 млн дкл , в 2019-м – 9,9 млн дкл, а в 2020-м – 5,68 млн дкл, пише  “Фокус” у статті “Від лози до келиха. Як змінюється смак українського вина і чи втримається воно перед імпортом”.

Як пояснює Іван Плачков, власник виноробні “Колоніст”, до 2014 року левова частка вироблених в Україні виноматеріалів йшла на експорт в Росію. Після того як цей ринок закрився, виноградарі виявилися в складному становищі: урожай збирали, але продавати його не було кому.

“Ціни впали, виручених коштів не вистачало навіть на обробку виноградників. У підсумку їх стали викорчовувати”, – говорить винороб. Однак експерт бачить в цьому і позитивні моменти. Для виробництва якісного вина потрібні “чисті”, сортові виноградники, але в Україні вони часто були змішаними. Зараз же господарства підходять до закладки виноградників більш осмислено і роблять ставку на певні сорти.

За словами Катерини Звєрєвої, директора з розвитку Української плодоовочевої асоціації, обсяги переробки технічного винограду падають через те, що в державі сьогодні не існує дієвих програм підтримки виноробів, що включають відшкодування інвестицій і надання податкових преференцій.

Олексій Дьяков, співвласник і до 2019 року керуючий партнер “Виноробного господарства князя Трубецького”, в свою чергу, стверджує, що за останні п’ять років в Україні скорочуються обсяги виробництва лише десертних вин, які були більш популярні за радянських і ранніх пострадянських часів, а також ігристих вин.

“У групі столових сухих вин, навпаки, спостерігається приріст: від 5600 тис. дкл в 2015 році до 6156 тис. дкл в 2018-м”, – запевняє підприємець. При цьому винороб також говорить про необхідність держпрограми підтримки галузі. За його словами, виробникам могли б допомогти спеціальні кредитні умови (в ЄС кредити в середньому дають під 3% річних), компенсація вартості техніки (зараз це 25% на окремі види виключно українського виробництва) і повернення інвестицій в посадку виноградників (в Іспанії, до наприклад, держава відшкодовує до 50% вкладених коштів).

Особливо актуальними такі кроки з боку держави стали після введення з 1 січня цього року нульового мита на вино, імпортоване з Євросоюзу в Україну. Це умова передбачена економічною частиною Угоди про асоціацію з ЄС, проте багато експертів стурбовані тим, що це може вкрай негативно позначитися на розвитку виноробства в країні. За останній час кількість імпортного вина і так значно зросла. У 2019 р. Україна завезла вина на суму $ 146,7 млн, а в 2020-, за інформацією Інституту аграрної економіки, цей показник виріс до $ 224 млн.

“На тлі скасування мита на вино з ЄС в розмірі € 0,3-0,4 за літр нескладно припустити, що імпортна продукція стане ще доступнішою для українського споживача, а значить, будуть рости і обсяги імпорту”, – зазначає Катерина Звєрєва з Української плодоовочевої асоціації.

На сьогодні основними постачальниками вина в Україну залишаються Італія, Франція, Німеччина та Іспанія.