Держава забезпечуватиме ефективну підтримку фермерських господарств – Богданець
Пандемія, несприятливі погодні умови, блокування податкових накладних – невелика частина проблемних питань, з якими аграрії стикаються щоденно. Про нові законопроекти, напрацювання та ініціативи для полегшення ведення фермерського господарства та розвитку агробізнесу розповідає депутат Верховної Ради України, Голова підкомітету з питань ціноутворення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Андрій Богданець у ексклюзивному інтерв’ю agronews.ua.
Ви є співавтором законопроекту № 5333 щодо оподаткування сільськогосподарських товаровиробників у разі загибелі врожаю та уточнення норм оподаткування сімейних фермерських господарств. Чи можете тезисно назвати зміни, що ним запроваджуються.
Основною метою даного законопроекту є полегшення діяльності сільськогосподарських виробників та надання можливості багатьом з них вийти з тіні, що також буде мати позитивний вплив на економіку держави.
Даним законопроектом пропонується наступне:
✅ визначити, що на вартість знищеного у зв’язку із форс-мажорними обставинами врожаю або тварин, не нараховуватимуть податок на додану вартість ;
✅ зменшити мінімальний розмір площі сільськогосподарських угідь та або/ земель водного фонду з 2 гектарів до 1,05 гектарів для фізичних осіб – фермерів, що є обов’язковою умовою для отримання статусу платника єдиного податку четвертої групи;
✅ дозволити тимчасово, до 1 січня 2022 року, платникам податку на додану вартість подавати до контролюючого органу повідомлення про наявність обставин (знищення врожаю) у довільній формі разом з податковою декларацією за відповідний звітний (податковий) період, в якому виникли такі обставини.
Зрозуміло, що у аграріїв багато ризиків, пов’язаних з незалежними від них обставинами – погодними умовами, хворобами тварин. І справді частішають випадки, коли сільськогосподарські рослини або тварини ліквідуються у зв’язку з їх втратою, загибеллю або вимушеним забоєм. Законопроектом пропонується прибрати ПДВ з такої категорії продукції. Тоді виникає питання, як і ким буде контролюватися обсяг знищеного (втраченого) врожаю, ліквідованих тварин?
Питання контролю відноситься до контролюючих органів.
В даному законопроекті ми передбачили, що тимчасово, до 1 січня 2022 року, платник податку на додану вартість подає до контролюючого органу повідомлення про наявність обставин загибелі сільськогосподарських тварин або рослин та насаджень у довільній формі разом із податковою звітністю з податку на додану вартість за відповідний звітний (податковий) період, в якому виникли такі обставини.
Даний період ми зазначили, оскільки якраз основні проблемні питання на практиці будуть стосуватися того, якими документами підтвердити знищення сільськогосподарських рослин, насаджень, тварин у зв’язку із форс-мажорними обставинами та як і коли подавати документи до контролюючого органу.
В подальшому Кабінет міністрів України повинен унормувати цей порядок.
Чи не боїтеся спекуляцій недобросовісних підприємців щодо ухилення від сплати ПДВ шляхом збільшення ніби-то ліквідованої продукції?
Подача даного законопроекту була зумовлена значними втратами врожаю сільськогосподарських культур від негоди, посухи, злив, повеней. Так, у 2020 році втрати зафіксовано на загальній площі 357,8 тис. га. Наша мета – підтримати сільгоспвиробників. Проте, ми не можемо гарантувати доброчесність всіх учасників ринку, це неможливо. Якщо будуть виникати спекуляції – з ними необхідно боротися.
У продовження теми доброчесності. Наразі однією з обов’язкових умов для отримання статусу платника єдиного податку четвертої групи, а це – сільськогосподарські товаровиробники, є провадження діяльності в межах фермерського господарства, площа земель якого становить не менше 2 га, але не більше 20 га. На Вашу думку, зменшення цієї норми з 2 до 1,05 га сприятиме виходу з тіні малих фермерів?
Ми вживаємо заходів для стимулювання фермерів вийти з тіні. Єдиний податок 4 групи є невисоким, а тому не обтяжливим для фермерів. А перевагою для них буде можливість приймати участь у програмах уряду допомоги та їх підтримки. Я маю надію, що поступово ми зробимо кроки до того, що знаходитись в тіні буде просто не вигідно, і культура ведення бізнесу в нашій країні зміниться.
Ще одне болюче питання у аграріїв – це масове блокування податкових накладних сільгоспвиробників. Мінекономіки у співпраці з аграрними асоціаціями та податковою намагаються у “ручному режимі” їх розблоковувати. Чи є ініціативи та напрацювання щодо вирішення даної проблеми на законодавчому рівні?
Ці ситуації виникають не вперше та відбуваються саме в той період, коли сільгоспвиробники, аби підготуватись до посівної, реалізовують запаси зерна. І замість того, щоб зосередити увагу на продажі – вони йдуть відстоювати свою правоту у судах.
Наскільки мені відомо, Комітет ВРУ податкової, митної та фінансової політики активно займається зі скаргами платників податків щодо порушень при реєстрації ПН, і, коли вони запропонують законодавчу ініціативу з вирішення цієї проблеми – я готовий її підтримати. Також, вважаю, що зараз Кабінет міністрів України має швидко відреагувати на дану проблему та внести зміни у свої нормативні акти, які як раз і регулюють порядок реєстрації податкових накладних та її зупиненення.
Окрім питання про ПДВ, мені здається, не тільки аграрії, а й вся Україна з цікавістю очікує відкриття ринку землі з 1 липня цього року. На розгляді у Верховній Раді знаходяться два необхідні для запровадження земельного ринку законопроекти про децентралізацію та електронні торги, 2194 та 2195 відповідно. Навколо прийняття законопроекту 2194 у Раді точаться справжні баталії. Така кількість правок, на Вашу думку, – це спам чи реально важливі зауваження та доопрацювання?
На мою думку – це реалізація права на законодавчу ініціативу. Я теж подавав правки. Зрозумійте, немає і не буде ідеального законопроекту, який би влаштовував усі політичні сили. І те, що відбувається зараз – цілком очікувано. Ті партії, що внесли найбільшу кількість поправок – противники відкриття ринку землі. Проте, ці законопроекти є важливі з огляду на відкриття ринку землі, і прийняття їх – це питання часу.
І на завершення нашої розмови, можливо, Ви поділитеся своїми планами або новими ініціативами щодо розвитку фермерства в Україні.
Безумовно, в даний час підтримка розвитку фермерства є необхідна і потребує комплексного законодавчого врегулювання. Адже окрім пандемії, клопоту їм завдали ще й несприятливі погодні умови. На даний час, в Комітеті ВРУ з питань аграрної та земельної політики перебуває достатня кількість законопроектів – їх і будемо напрацьовувати задля забезпечення ефективної державної підтримки фермерських господарств.
Читайте також: Деякі призначення на керівні посади Держпродспоживслужби викликають сумніви та обурення. Таку думку висловив депутат Верховної Ради України, Голова підкомітету з питань ціноутворення та розвитку зовнішньоекономічної діяльності в агропромисловому комплексі Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Андрій Богданець у матеріалі для agronews.ua.