техніка в ангарах, а строки піджимають — SuperAgronom.com
Для аграріїв Вінниччини весняно-польові роботи розпочались далеко не однаково: дехто вже закінчив сівбу ранніх ярих, а інші ще й не виганяли на поля сівалки. Календарні строки все більше тиснуть, а напруга зростає.
Про це пише Голос України.
Нинішня весна запізнилася навіть на півдні краю, де у минулі роки першими виводили в поле посівні агрегати.
«Картина, як кажуть в народі, перевернулася догори дригом, — ділиться думками керівник одного з господарств Чечельницького району, землі якого межують з Балтським районом Одещини. — Першими розпочали роботи не в нас на півдні, а в інших районах. Хіба не дивно? Розмовляв зі знайомим з Мурованих Куриловець, там уже сіють повним ходом, хоча район на заході області. А на наше полечко ще не блиснуло сонечко настільки, щоб підсушити ґрунт. Наприкінці першої декади квітня навіть сніг випадав, хурделило. Чекаємо кращої погоди…»
Консультант з аграрних питань у Чечельницькому районі Володимир Котенко підтвердив слова аграрія. Пояснив, що у деяких господарствах робили спроби кинути насіння в землю, але ж багнюка — техніка грузне. Це не робота.
Схожа ситуація у ще одному південному районі — Ямпільському. За словами керівника господарства «Писарівське» Віталія Віта, на їхніх полях зазвичай умови для сівби настають трохи пізніше. Пояснює це особливістю обробітку ґрунту.
«Ми відмовилися від оранки, — каже пан Віт. — Після збирання врожаю поле дискуємо. Так краще зберігається волога. Навесні культивуємо, а після того одразу приступаємо до сівби».
За його словами, виганяти зараз техніку на поле для сівби — що болото попусту місити.
«Хіба то сівба, якщо техніка грузне? — говорить Віталій Віт. — Лежатиме зерно в землі, як у мішку. Доки не встановиться оптимальна температура, насіння все одно не проростатиме».
Тим часом у фермерському господарстві «Вищеольчедаївське» Мурованокуриловецького району завершили сівбу ранніх зернових, а після того й цукрові буряки посіяли. Про це розповів керівник господарства Руслан Дмитрук.
«На два тижні пізніше вийшли в поле у порівнянні з минулим роком, — каже аграрій. — Як тільки ґрунт прогрівся, почали сіяти ячмінь, горох, розторопшу, потім буряки. Насіння лягло у зволожену землю, запасу вологи в ґрунті більше, ніж у попередні роки. Тепер готуємося до сівби соняшнику, а там і до кукурудзи треба приступати».
Пан Руслан розповідає, що в один з днів посівної йому довелося бути у Хмільницькому районі, він розташований у північно-західній частині краю. За його словами, на власні очі бачив, що на поле технікою неможливо заїхати. Календарні строки підпирають, а сіяти не дає погода.