Чому Україна не може забезпечити себе повністю власними салатами і травами – Seeds
Україна – дивовижна імпортозалежна країна, і навіть швидкопсувна зелень у наших супермаркетах на більш ніж 80% – іноземна. Принаймні в цю пору року, коли салати, редис та кріп хочеться їсти найбільше. Чому так відбувається в країні, чорноземам якої заздрять всі?
Як кажуть експерти, весною у вітчизняних супермаркетах української зелені обмаль, бо її мало вирощують. В країні недостатньо теплиць, які є дорогим задоволенням: побудувати 1 квадратний метр парника — це 20 тисяч доларів, окупність — від 8 до 12 років. Мовляв, щоб забезпечити українців зеленню з власної землі – теплиць в країні повинно бути в п’ять разів більше, ніж зараз.
«В Україні є проблема з зеленню фактично тільки два місяці – у січні та лютому. Наша країна може повністю забезпечити себе власними салатами і травами, але продавати їх дуже велика проблема.
Особливо важко працювати з супермаркетами, де просять надзвичайно великі „відкати“», — розповідає Вікторія Глинська, директор ТОВ „Агро-поставка“ — одного з найбільших виробників свіжої зелені в Україні, яке розташоване у Мелітопольському районі Запорізької області.
«Сьогодні вітчизняні фермери вимушені продавати свої врожаї перекупникам. Я вже працювала з супермаркетами — знаю що це таке. Всюди — фіктивні компанії-„прокладки“, які дають „відкати“ супермаркетам кожного місяця. Попасти на прилавки можливо тільки з якоюсь екзотикою».
Звичайно, така «схема» суттєво впливає на кінцеву ціну продукції. Наприклад, влітку зелень з поля коштує, скажімо, 30 грн/кг і в роздріб її можна поставляти за ціною 56−70 грн/кг (з врахуванням упаковки, логістики, доставки, охолодження), але супермаркети продають вирощене за 120−150 грн/кг. Тобто у чотири-п’ять разів дорожче.
«Інші країни перш за все думають про своїх виробників, Україна пускає на ринок всіх, — розповідає Вікторія Глинська. — Наприклад, в минулому році мені довелося знищити три гектари салату.
Коли він підійшов до реалізації, його собівартість складала 7 грн/кг, перекупники давали 10 грн. Але мені було вигідніше салат зафрезерувати, оскільки його збирання обходилося по 5 грн/кг. В той же час супермаркети продавали такі салати по 50−70 грн/кг.».
«Здавалося б, навколо великих міст дуже вигідно вирощувати зелень. Але під Києвом в минулому році різали на металолом тепличний комплекс площею 7 чи 8 га, оскільки господарі не змогли реалізувати вирощене — виникли проблеми з супермаркетами і вони були змушені ліквідувати господарство.
Я би з задоволенням поставила 10−50 теплиць, якби була впевнена, що у мене куплять вирощене за 20−25 грн/кг при собівартості продукції у 7 грн/кг. Але який сенс вирощувати, брати кредити, щоб потім відправляти врожаї на компост? І це стосується не тільки зелені – всіх українських овочів», – додає Вікторія Глинська.