В Україні чорна смородина знову у фаворі – Seeds
Протягом останніх декількох років в Україні відновився попит на саджанці смородини. Та й сама чорна смородина – одна з небагатьох, якщо не єдиних культур, по якій українці успішно конкурують на рівних з провідними селекційними центрами, пише SEEDS.
Про це розповів Олександр Ярещенко, заступник директора з наукової роботи інституту садівництва Національної академії аграрних наук України (НААН), під час вебінару «Ягідний прогноз-2021. Новий сезон – нові проблеми?» від проєкту АПК-Інформ: овочі та фрукти». Офіційним інформаційним партнером вебінару виступила агромедіа-агенція Sapienza.media.
«Смородина, як будь-яка інша масштабована культура, має особливість синусоїди за попитом на саджанці, відповідно і на ягоду. Швидко нарощуються насадження. В результаті, через 2-3 роки, надлишок ягоди на ринку. Потім насадження зменшуються.
І ця синусоїда вона простежується постійно. Протягом останніх двох років і наступний, думаю, теж, попит на саджанці потроху відновлюється. Цінова оптова політика вона в межах нормативів затверджених нашим колишнім Мінагрополітики. Це близько 10-12 гривень за стандартний саджанець, в залежності від товарного сорту, кількості і т.д.», – говорить Олександр Ярещенко.
За його словами чорна смородина – культура, асортимент якої досить конкурентоспроможний. «Смородина чорна – одна з небагатьох, якщо не єдиних культур, по якій ми успішно конкуруємо на рівних з провідними селекційними центрами (Польща, Великобританія). Більше половини, а то й дві третини сортів української селекції вирощується в промислових плантаціях», – зазначає експерт.
«Селекція в усьому світі все більше і більше набуває рис комерційного проекту. Це свого роду стартап. Відповідно, вона стає більше приватною, ніж державною. Навіть такі розвинені країни як США, Німеччина, Великобританія, які могли і до недавнього часу дозволяли собі державне фінансування селекційних програм інституту, зараз також потрапляють у цю тенденцію.
Селекція все частіше і частіше стає приватною, в тому числі за рахунок внутрішніх ресурсів, за рахунок грантів від державних або міжнародних фондів. Є два основні формати: або великі компанії-розплідники можуть дозволити собі фінансувати селекцію за рахунок власного бюджету», – вважає Олександр Ярещенко.
«Інший формат, який рано чи пізно, з моєї точки зору, прийде і до нас також – це консорціуми розплідників, виробників, переробників. У будь-якому поєднанні. Зацікавлені компанії об’єднуються для створення комерційного продукту.
Ми прийдемо до того, що чим більш цивілізованим стає ягідний ринок, тим більше підвищуються вимоги до асортименту. До набору сортів. Якісного, а головне доступного в країні», – зазначає експерт.