Від чого залежить засвоюваність жирів птицею – AgroTimes

Засвоюваність – головний чинник, який впливає на вивільнення енергії з жиру, що надходить в організм птиці з кормом, пише журнал «Наше птахівництво».

Засвоюваність залежить від довжини вуглецевого ланцюга, кількості зв’язків із воднем, конкретного розташування насичених і ненасичених жирних кислот у структурі тригліцеридів, складу жирних кислот, структури раціону, статі і віку птиці, складу кишкової мікрофлори тощо.

Перетравлення жирів відбувається у дванадцятипалій кишці птиці під дією солей жовчних кислот і ліпази соку підшлункової залози. Запускає цей процес гормон холецистокінін. У результаті утворюються так звані міцели (агрегати частинок в колоїдному розчині) з моногліцеридів, дигліцеридів і вільних жирних кислот. Міцели можуть містити і жиророзчинні вітаміни.

Ненасичені жирні кислоти мають вищу здатність утворювати міцели, як порівняти з насиченими і внаслідок цього можуть поглинати насичені кислоти за змішування з ними.

Далі вивільнені жирні кислоти повторно етерифікуються і утворюють ліпопротеїни, фосфоліпіди, ефіри холестерину, потрапляючи в такому вигляді в кровоносну систему зі шлунково-кишкового тракту.

Лімфатична система у птиці практично не розвинена, тому всмоктування жирів відбувається через систему ворітної вени печінки.

Ліпопротеїни низької щільності забезпечують ефективне транспортування тригліцеридів в органи і тканини. За абсорбції та транспортування жиру не змінюється його жирнокислотний склад. Тому існує велика схожість між жиром, який згодовують птиці, і жиром, що депонується в організмі.

Тригліцериди можуть синтезуватися в організмі з глюкози в процесі засвоєння вуглеводів. Отже, остаточний склад жиру в організмі птиці складатиметься з жирів корму, ендогенних жирів із глюкози і жирів, отриманих внаслідок бета-окислення вищих жирних кислот (коли ненасичені кислоти відновлюються до насичених).

Нагадаємо, жир у дріжджах багатий фосфатидами.