Коли ваша ніша стане масовим ринком, необхідно мати для себе ідеї із створення наступної ніші – Андрій Ярмак
Підходи до інвестування в плодоовочевому бізнесі набагато важливіші вибору ніші, адже, так званих, нішевих продуктів на сьогоднішній день не існує в принципі – високий рівень поширення інформації різко знижує термін їх життя. Таку думку висловив економіст інвестиційного департаменту Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) Андрій Ярмак в ході національної онлайн-конференції «Плодоовочевий сектор Таджикистану – кращі інвестиційні ніші», що відбулася 16 березня. Деталі – читайте в ексклюзиві журналістів AgriGator.
Захід відбувся за підтримки Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН (ФАО) і Європейського банку реконструкції і розвитку (ЄБРР), партнером конференції виступила агромедіа-агенція Sapienza.
«Якщо раніше можна було знайти будь-яку ідею для бізнесу і дуже довго її експлуатувати, фактично не стикаючись з конкуренцією, то на сьогоднішній день ми всі перебуваємо в режимі онлайн і інформація про будь-які ніші поширюється дуже швидко.
Тому ніша – це не стільки продукт, скільки підхід до ведення бізнесу », – підкреслив Андрій Ярмак.
При цьому економіст ФАО пояснив, що нішеві підходи можливі до продукту, наприклад, який раніше не був відомий.
«Яскравий приклад нішевого продукту на сьогоднішній день – жимолость, яка набула широкого поширення в Україні та Росії. Якщо ж говорити про Таджикистан і Узбекистані, то нішевим продуктом для ринків цих країн є лохина, так як цю ягоду в даних країнах на сьогодні практично ніхто не знає.
Існують також нішеві підходи до виробництва. Наприклад, масове вирощування черешні відбувається традиційно в садах, але якщо перейти до її вирощування в закритому ґрунті, то це і є нішевий підхід, який дасть можливість отримати зовсім інші продукт за якістю і рівнем урожайності», – зазначив у своєму виступі Андрій Ярмак.
Крім того, за словами економіста ФАО, нішевий підхід до позиціонування продукту полягає, наприклад, в продажу його в два-три рази дорожче за середню ціну ринку за умови знаходження правильного каналу реалізації, припустимо, через мережі супермаркетів.
Разом з тим, на думку фахівця ринку, захистити себе від конкуренції використовуючи нішевий підхід до ведення бізнесу на сьогодні значно складніше, ніж раніше. «Але тим не менш можливо. Важливо розуміти, що після того, як ваша ніша стане масовим ринком, а це станеться рано чи пізно, необхідно вже мати для себе ідеї по створенню наступної ніші », – висловив думку Андрій Ярмак.
У своєму виступі Андрій Ярмак зупинився і на класифікації інвестицій для розвитку плодоовочевих проектів, зазначивши, що існують інвестиції типу «Greenfield» або ж «з нуля» – для створення повністю нового бізнесу.
«У свою чергу Brownfield – це залучення додаткових коштів для розвитку існуючого бізнесу коли, наприклад, ви володієте садом площею 10 га і до вас приходить інвестор і пропонує розширити ваш бізнес до площі 100 га.
При цьому специфіка інвестицій в пострадянських країнах зазвичай зводиться до підходу «Я хочу знайти безкоштовні гроші і нічим не ділитися натомість». Раніше це дійсно спрацьовувало, але останнім часом, частіше – ні», – підкреслив Андрій Ярмак.
Він також зазначив, що залучення інвестора в існуючий бізнес пов’язане з ризиком втрати контролю над підприємством, або, як мінімум, з втратою контролю над прийняттям рішень щодо його подальшого розвитку. Тому, в більшості випадків, існуючому бізнесу безпечніше розширюватися за рахунок кредитних ресурсів.
За словами економіста ФАО, незважаючи на те, що існує фраза «Гроші не пахнуть», насправді ж, гроші бувають різні.
«Гроші, зароблені в бізнесі для його подальшого розширення це «Гроші +» або, так звані, інтелектуальні гроші. Адже разом з грошима ви інвестуєте власний досвід і знання в ваш бізнес.
Є ще один корисний шлях – злиття з однопрофільними компаніями. Наприклад, два успішних виробника ягід, які вирішують об’єднати свій бізнес маючи напрацьований досвід і канали реалізації. В цьому випадку об’єднуються не тільки гроші, але і досвід.
При цьому залучення фінансового інвестора – це дуже часто «гроші мінус досвід», адже інвестор братиме участь в ухваленні рішень, що не завжди добре. Втім, буває, що фінансовий інвестор має досвід в маркетингу, що навіть краще, ніж досвід у виробництві. Наприклад, залучення в якості інвестора ЄБРР, як правило, позитивно позначається на бізнесі, так як в їх команді є професійні фахівці з проведення технічної експертизи проєктів з використанням досвіду ФАО. У такому випадку дані інвестиції можна віднести до формату «Гроші +».
А ось залучення партнера з іншої галузі часто призводять до втрати контролю над бізнесом, втрати мотивації розвитку та інших негативних наслідків », – пояснив специфіку інвестування Андрій Ярмак.
Фахівець також звернув увагу, що інвестування без наявності інформації – «це все одно, що сісти за кермо автомобіля з зав’язаними очима». «На жаль, більшість інвесторів вкладає гроші саме з «зав’язаними очима». Тим часом, актуальну і безкоштовну інформацію з цінами, оглядами технологій, ринків плодоовочевої продукції, цікавими інтерв’ю, блогами, подіями і багатьом іншим пропонує проєкт EastFruit», – підкреслив економіст ФАО.
Також за словами Андрія Ярмака, потрібно розуміти, що нішевий продукт не буде продаватися сам по собі, а інвестиції в маркетинг не бувають безкоштовними. Так, витрати на системний експорт однієї компанії складуть від $ 100 тис. на рік і більше. Відповідно, якщо обсяги продажів невеликі, експорт цілком може бути збитковим.